Дніпровська гідробіологічна станція
Дніпровська гідробіологічна станція — гідробіологічна дослідницька установа, яка існувала на Дніпрі поблизу Києва з 1909 до 1940 року. Була створена в рамках діяльності Київського товариства любителів природи, до якого на першому етапі (1909—1921) і належала. З 1921 року — у складі ВУАН. У 1934—1940 роках працювала як окрема установа. У 1940 році перетворена на Інститут гідробіології АН УРСР. Сама станція у 1909—1918 роках розташовувалася на Трухановому острові навпроти Києва, а з 1919 року — у селі Старосілля, вище за течією, на лівому березі Дніпра.
Київське товариство любителів природи 1908 року ухвалило рішення заснувати біологічну станцію для дослідження біології Дніпра. Будівництво почалося в урочищі Чорторий на Трухановому острові. Будівлю для біостанції профінансував професор Університету святого Володимира Микола Кеппен, якому й довірили нею керувати у 1909—1910 роках. Кеппен помер у 1910 році, заповівши все своє майно новій організації, а будівництво станції було закінчено в 1911 році. Деякий час директором біостанції був Юлій Вагнер, потім до 1919 — Віктор Казановський. Зоологічний відділ станції очолював Дмитро Белінг, а орнітологами були Олександр Шуммер та Микола Шарлемань.
1918 року науковці ухвалили рішення перенести біостанцію далі від Києва. У вересні Віктор Казановський, Олександр Фомін і Дмитро Белінг приїхали ло Старосілля, де знайшли підхожу ділянку. З 1919 року станцію переміщено до Старосілля. У 1919 році станцією певний час керував Сергій Кушакевич[1]. В 1920—1921 роках станцію очолював Фомін, у 1922—1937 роках — Белінг. 1921 року її було приєднано до ВУАН. 1934 року вона отримала статус окремої установи: Гідробіологічної станції ВУАН.[2]
На станції відбувалися зоологічні та ботанічні дослідження (під керівництвом Дмитра Свиренка). У її складі була низка риборозплідних ставків[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ЕСУ: Кушакевич Сергій Юхимович
- ↑ Вернадський, В. І. Листування з українськими вченими / НАН України, Коміс. з наук. спадщини акад. В. І. Вернадського, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т історії України [та ін. ; ред. рада: Б. Є. Патон (голова) [та ін. ]. — К. : [б. и.], 2011 — . — (Вибрані наукові праці академіка В. І. Вернадського ; т. 2) (До 150-річчя від дня народження видатного вченого і мислителя акад. В. І. Вернадського). Т. 2 ; Кн. 1 : Листування: А-Г / редкол. : О. С. Онищенко (голова) [та ін.]; авт.-уклад. : О. С. Онищенко, Л. А. Дубровіна, В. Ю. Афіані [та ін. ]. — 2011. — 824 c.] С. 141
- ↑ Корзун О. В. Сільськогосподарська дослідна справа в Україні в роки Другої світової війни (1939—1945): НААН, ННСГБ, Ін-т історії аграр. науки, освіти та техніки ; наук. ред. В. А. Вергунов. — Вінниця: ТОВ «ТВОРИ» 2019. 440 с. — (Історико-бібліографічна серія «Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії» ; кн. 113.) С. 242
Джерела[ред. | ред. код]
- В. Г. Гармасар. Біологічні станції як осередки перших комплексних гідробіологічних досліджень в Україні // Наука та наукознавство. — 2007. — № 4. Додаток. — С. 249—253