Дозвіл на імміграцію
Дозвіл на імміграцію — рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції та підпорядкованих йому органів, які надають право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію. Дозвіл на імміграцію надається для певних категорій іммігрантів згідно з законами України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»[1] та «Про імміграцію»[2] у межах квот, встановлених Кабінетом Міністрів України Порядку формування квоти імміграції, Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень від 26 грудня 2002 р. № 1983[3], або поза квотою імміграції.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Верховна Рада України; Закон від 22.09.2011 № 3773-VI. Архів оригіналу за 23 травня 2017. Процитовано 20 травня 2017.
- ↑ Про імміграцію: Верховна Рада України; Закон від 07.06.2001 № 2491-III. Архів оригіналу за 22 травня 2017. Процитовано 20 травня 2017.
- ↑ Порядок формування квоти імміграції: Кабінет Міністрів України; Постанова від 26 грудня 2002 р. № 1983 Київ. Архів оригіналу за 11 грудня 2016. Процитовано 17 березня 2022.
|
Це незавершена стаття з права. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |