Дойна (родовище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дойна (родовище). Карта розташування: Чорне море
Дойна
Дойна
Район розташування родовища

Дойна — офшорне газове родовище, розташоване у румунському секторі Чорного моря.

Опис[ред. | ред. код]

Родовище відкрили у 1995 році внаслідок розвідувальної кампанії, проведеної напівзануреним буровим судном Ocean Liberator на замовлення консорціуму під операторством Enterprise Oil. Спершу в районі з глибиною моря 85 метрів була  закладена свердловини Doina-1, яка досягла глибини 3025 метра та виявила газопрояви. Пробурена наступною Doina-2, закладена всього за чотири сотні метрів від попередньої свердловини, виявила газовий поклад, який показав на тестуванні результат у 0,5 млн м3 на добу.

В 2001 році на родовищі пробурили оціночну свердловину Doina-3, результати якої не задовольнили Enterprise Oil, яка у підсумку відступила свої права компанії Sterling Resources. На замовлення останньої у 2008-му самопідіймальна бурова установка Prometeu спорудила ще одну оціночну свердловину Doina-4, яка підтвердила поширення продуктивної формації Дойна.

Поклади газу виявлені у міоцен-пліоценових пісковиках, формування яких відбувалось в умовах морського мілководдя. Запаси родовища оцінюються на рівні 2,8 млрд м3 газу.[1][2][3][4][5]

Розробка Дойни відбуватиметься за єдиним планом із розташованим неподалік газовим родовищем Ана (проект Midia Gas Development, MGD). Вилучення запасів провадитимуть через одну свердловину, облаштовану у підводному виконанні, а видача продукції відбуватиметься за допомогою газопроводу довжиною 18 км та діаметром 200 мм до платформи, встановленої на Ані.

Проект MGD реалізує компанія Black Sea Oil & Gas (BSOG), власниками якої є інвестиційний фонд Carlyle International Energy Partners (65 %) та Європейський Банк Реконструкції та Розвитку (Sterling Resources у середині 2010-х відступила свої права зазначеному фонду, який вже в подальшому продав частину участі ЄБРР). Станом на початок 2020-х стартували активні роботи з облаштування родовищ.[6][7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Robinson, Andrew G. (1997). Regional and Petroleum Geology of the Black Sea and Surrounding Region: AAPG Memoir 68 (англ.). AAPG. ISBN 978-0-89181-348-4. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  2. StackPath. www.offshore-mag.com. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  3. Marea Neagra, noul „El-Dorado” energetic al Europei | Karadeniz Press. web.archive.org. 7 червня 2010. Архів оригіналу за 7 червня 2010. Процитовано 7 січня 2022.
  4. View PDF. www.searchanddiscovery.com. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  5. Black Sea, Caspian, Mediterranean bustling with exploration but still has much to prove (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 7 січня 2022.
  6. Midia Gas Development Project Moving Forward. Energy Industry Review (брит.). 30 вересня 2020. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  7. EBRD mulls $23.4 mln equity investment in Romania's Black Sea Oil & Gas. seenews.com (англ.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.