Міоцен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Реконструкція краєвиду епохи міоцен

Міоце́н (англ. Miocene, від дав.-гр. μείων — менший, менш значний і καινός — новий, сучасний) — рання епоха неогенового періоду, почалася 23 мільйонів років тому і закінчилася 5,33 мільйони років тому. Міоцену передував олігоцен, а наступною епохою був пліоцен.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Епоха характерна активним горотворенням. Відклади, що утворилися, складають міоценовий відділ. В Україні вони поширені в Передкарпатті, Закарпатті, на Волино-Подільській плиті, Причорноморській западині та в Криму.

Міоцену дав це ім'я Сер Чарльз Лаєлль (Sir Charles Lyell). Ця назва походить від грецьких слів μείων, мейон, «менше», та καινός, каінос, «новий», означає «менш новий, старіший», тому що у цей період існувало лише 18% сучасних морських безхребетних. Міоцен настав після теплішого Олігоцену; за міоценом іде холодніший Пліоцен. Міоцен — це перша епоха періоду Неоген.

Віки[ред.ред. код]

Віки міоцену — від молодіших до старіших:

Мессинський (7.246 — 5.332 мільйонів років тому)
Тортонський (11.608 — 7.246 мільйонів років тому)
Серравальський (13.65 — 11.608 мільйонів років тому)
Лангійський (15.97 — 13.65 мільйонів років тому)
Бурдігальський (20.43 — 15.97 мільйонів років тому)
Аквітанський (23.03 — 20.43 мільйонів років тому)

Такий поділ обумовлений присутністю різних видів мікроорганізмів (одноклітинні коричневі водорості; форамініфери — найпростіші), що залишили вапняні відкладення. Два періоди, відповідно, формують Ранній, Середній та Пізній Міоцен.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат залишається помірно теплим, але глобальне охолодження, що веде до Льодовикового періоду у Плейстоцені, продовжується.

Міоценове потепління почалося 21 мільйон років тому і припинилося 14 мільйонів років тому. 8 мільйонів років тому температура впала знову; крижаний шар Антарктиди вже тоді мав сучасні площу та товщину. Можливо, крижаний шар Гренландії почав з'являтися теж 7-8 мільйонів років тому. Але на решті території клімат був досить теплим, що сприяло подальшому розвитку лісових екосистем у Пліоцені.

Палеогеографія[ред.ред. код]

Континенти продовжують свій рух у напрямку сучасного розташування. Не вистачало лише суходолу між Північною та Південною Америками. Почався ріст Анд.

На заході Північної Америки та у Європі у цей час теж формувалися гірські масиви.

Індія продовжувала свій рух у напрямку Азії. Африка теж почала приєднуватися до Євразії у турецько-арабському регіоні між 19 та 12 мільйонами років тому. Наприкінці Міоцену такі рухи спричинили тимчасове висихання Середземного моря.

Глобальне похолодання призвело і до того, що клімат став менш вологим. особливо це було помітним у Австралії, де дощі стали рідкістю вже у пізньому Міоцені.

Територія України в міоцені[ред.ред. код]

Флора та фауна[ред.ред. код]

Степи витіснили ліси у зв'язку із охолодженням та висиханням повітря. Трави також розділилися на безліч різних видів; це сприяло, у свою чергу, поширенню травоїдних тварин, у тому числі й жуйних.

Морська та наземна фауна була досить схожа на сучасну, але морські ссавці ще не були широко розповсюджені. Лише в ізольованих Південній Америці та Австралії фауна була ще досить різноманітною. Ссавці теж мали сучасні риси — вовки, єноти, коні, бобри, олені, верблюди та кити.

Серед птаства ворони, качки тощо теж з'явилися у міоцені. Вважається, що до кінця епохи усі сучасні біологічні родини птахів вже були сформовані. Морські птахи теж значно поширилися у цю епоху. Серед вимерлих нині видів виділявся своїми розмірами Келенкен.

Розросталися і бурі водорості, завдяки чому підтримувалися все нові й нові види морських тварин, у тому числі різні риби та безхребетні. Китоподібні розвиваються; з'являються деякі сучасні роди цих тварин, наприклад, вже існували кашалоти (Physeter catodon). Ластоногі тварини, що з'явилися вже наприкінці Олігоцену, стають залежнішими від води.

Важливим також є і те, що вже існували близько 100 видів мавп. Вони були поширені по усьому Старому Світу. Ці тварини розрізнялися за розміром, анатомією, харчуванням. Повністю не з'ясовано, які саме мавпи були пращурами гомінід, але молекулярні докази дозволяють сказати, що такі тварини жили вже між 15 та 12 мільйонами років тому.

Океани[ред.ред. код]

Океани продовжували охолоджуватися. Полюси планети повністю вкрилися кригою.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Неоген
Міоцен Пліоцен
Аквітан | Бурдігал | Лангій | Серавалій | Тортон | Мессіній Занклій | П'яченцій | Геласій