Донецький округ (область Війська Донського)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Донецький округ.
Донецький округ
Центр Кам’янська (станиця)

Донецький округ — адміністративна одиниця у області Війська Донського Російської імперії; окружне управління було у станиці Кам'янська.

Географія[ред. | ред. код]

Площа території — 24 659,3 квадратної версти.

Історія[ред. | ред. код]

Округ створено 1802 року серед 7 округ Землі Війська Донського.

У 1897 році населення округу становило 455 819 осіб, у тому числі росіяни — 273 302, українці — 177 376[1].

До початку XX сторіччя область Війська Донського складалася з 9 округів: 1-го Донського, 2-го Донського, Донецького, Усть-Медведицького, Хоперського, Черкаського, Ростовського, Сальського та Таганрізького.

Козаки округу служили в наступних частинах:

  • легка кавалерія — 10-й Донський генерала Луковкіна, 27-й, 44-й, 11-й Донський генерала-від-кавалерії графа Денисова, 28-й, 45-й, 12-й Донський генерал-фельдмаршала Потьомкіна-Таврійського, 29-й, 46-й полки;
  • кінна артилерія — 2-а, 9-а, 16-а Донські козацькі батареї.

У 1918 році з частин Усть-Медведицький, Донецького й Хоперського округів було утворений Верхньо-Донський.

1920 року з захопленням Наддоння Червоною армією Донецький округ увійшов до складу Донської області.

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення — 455 819 осіб (перепис 1897 року).

Чисельність українців[ред. | ред. код]

  • 1-ша ревізія (1718 рік) — немає даних;
  • 2-га ревізія (1743 рік) — немає даних;
  • 3-тя ревізія (1761 рік) — немає даних;
  • 4-та ревізія (1781 рік) — немає даних;
  • 5-та ревізія (1794 рік) — 29,8 тисячі осіб (56,8 %);
  • 6-та ревізія (1811 рік) — нема даних;
  • 7-ма ревізія (1815 рік) — 42,7 тисячі осіб (56,3 %);
  • 8-ма ревізія (1833 рік) — 38,1 тисячі осіб (47,2 %);
  • 9-та ревізія (1850 рік) — 73,6 тисячі осіб (55,7 %);
  • 10-та ревізія (1858 рік) — 85,5 тисячі осіб (51,0 %);
  • перепис 1897 року — 177,4 тисячі осіб (38,9 %);
  • перепис 1910—1917 року — 24,5 тисячі осіб (38,9 %).[2]

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

1913 рік[ред. | ред. код]

На 1913 рік до складу округу входило 11 юртів станиць:

  • Калитвенський юрт — станиця Калитвенська,
  • Кам'янський юрт — станиця Кам'янська,
  • Луганський юрт — станиця Луганська,
  • Мигулинський юрт — станиця Мигулинська,

На 1913 році до складу округу входило 38 волостей:

  • Большинська — сл. Большинська,
  • Верхньо-Большинська — сел. Верхньо-Греків,
  • Верхньо-Макіївська — сл. Верхньо-Макіївська,
  • Верхньо-Ольховська — сл. Кашари,
  • Волошинська — сл. Волошино,
  • Голово-Калитвенська — сл. Голово-Калитвинська,
  • Голодаєво-Сариновська — сл. Голодаївка-Саринова,
  • Греково-Степанівська — сл. Греково-Степанівка,
  • Дегтівська — сл. Дегтево,
  • Деркуло-Облівська — сл. Машликіно,
  • Єфремово-Степанівська — сл. Єфремово-Степанівка,
  • Карпово-Обривська — сл. Карпово-Обривська,
  • Колодезянська — сл. Колодязі,
  • Криворозька — сл. Криворожжя,
  • Курнаково-Липовська — сл. Курнаково-Липовська,
  • Леоново-Калитвенська — сл. Маньково-Калитвенська,
  • Маньково-Березовська — сл. Маньково-Березовська,
  • Мальчевсько-Полнинська — сл. Мальчевсько-Полнинська,
  • Нижньо-Ольховська — сл. Нижньо-Ольховська,
  • Микільсько-Покровська — сл. Микільсько-Покровська,
  • Ольхово-Городищенська — сл. Александрівська,
  • Поляково-Наголинська — сел. Калашниковський,
  • Пономарівська — сел. Міллерово-Глубокинський,
  • Поповсько-Іловайська — сел. Поповський,
  • Самсоново-Калитвинська — сл. Самсоново-Калитвинська,
  • Сариново-Чернозубовська — сел. Сарино-Большинський,
  • Селівановський — сл. Селівановка,
  • Скасирська — сл. Скасирська,
  • Середньо-Наголинська — сел. Петровський,
  • Талово-Калитвенська — сл. Шарпаєвка,
  • Тарасівська — сл. Тарасовська,
  • Тернівська — сл. Тернівська,
  • Тітовська — сл. Тітовка,
  • Тиховсько-Журавська — сл. Тиховсько-Журавська,
  • Усть-Березовська — сел. Іллінський,
  • Усть-Мечетинська — сл. Нижньо-Грекова,
  • Яново-Шептуховська — сл. Шептуховка,
  • Яновська — сел. Ново-Мар'євський.

1918 рік[ред. | ред. код]

На 1918 рік до складу округу входили:

  • Гундоровський юрт (станиця Гундоровська),
  • Кам'янський юрт (станиця Кам'янська — центр),
  • Калитвенський юрт (станиця Калитвенська),
  • Луганський юрт (станиця Луганська),
  • Мілютинський юрт (станиця Милютинская),
  • Митякинський юрт (станиця Митякинська),
  • Усть-Білокалитвенський юрт (станиця Усть-Білокалитвенська),
  • Цесаревицький юрт (станиця Цесаревичеська).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑
  2. ↑ Кабузан, Владимир Максимович (2006). Украинцы в мире: динамика численности и расселения: 20-е годы XVIII века-1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса. Москва: Наука. с. 534.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Донецький_округ_(область_Війська_Донського)&oldid=36192434