Усть-Медведицький округ

Усть-Медведицький округ
Центр	Серафимович (город)|станица Усть-Медведицкая

Усть-Медведицький округ — адміністративна одиниця області Війська Донського Російської імперії; окружне управління було у станиці Усть-Медведицька (тепер місто Серафімович).

Обіймав центр північного відрізка області, маючи напрямок з південного заходу на північний схід; річкою Дон поділявся на 2 частини: південну, меншу, що лежить праворуч, й північну, велику — по ліву сторону річки.

Історія

До початку XX сторіччя область Війська Донського складалася з 9 округів: 1-го Донського, 2-го Донського, Донецького, Усть-Медведицькій, Хоперского, Черкаського, Ростовського, Сальського та Таганрізького.

У 1886 році західна частина Усть-Медведицького округу приєднана до Донецького округу.

У 1918 році з частин Усть-Медведицького, Донецького й Хоперського округів було утворено Верхньо-Донський.

Козаки округу служили в наступних частинах:

• Легка кавалерія — 3-й Донський Єрмака Тимофєєва, 20-й, 37-й, 15-й Донський генерала Краснова 1-го, 32-й, 49-й, 17-й Донський генерала Бакланова, 34-й, 51-й,
• Кінна артилерія — 5-а, 12-а, 19-а Донські козачі батареї,
• окремі сотні — 5-а, 19-а, 20-а, 21-а, 22-а, 23-а, 24-я

На початку XX сторіччя в станиці Усть-Медведицька у немовлятності жила в прийомній сім'ї (незаконнонароджена?) дочка великого князя Михайла, племінниця імператора Миколи II Клавдія Михайлівна Аверіна.

Зі скасуванням області Війська Донського 20 березня 1920 року Усть-Медведицький округ увійшов до складу Донської область. Постановою ВЦВК від 4 квітня 1921 року Усть-Медведицький округ включено до Царицинської губернії.

24 травня 1928 року після утворення Нижньо-Волзької області Усть-Медведицький округ було ліквідовано.

Географія

Протяг в довжину по прямій, що виходить зі самої крайньої точки, досягало 300 верст, ширина 70-100 верст. Площа округу — 18 084 кв. верст, або 1 882 544 десятин. Характер місцевості досить різноманітний: пагорби, глибокі западини з багатою рослинністю змінюються рівним степом, піщаними наносами, але загалом переважає хвилястий рельєф місцевості, особливо різко виражений у південній частині округу й поступово вирівнювальний в північній, за мірою наближення до межі Саратовської губернії. Ґрунт майже на всьому просторі придатний для хліборобства, відсоток зручної землі становить близько 30%; переважає чорнозем, суглинок, місцями зустрічаються пісковики й солончаки.

Округ був порівняно небідний на воду, особливо у північній частині: крім Дону, що перетинає округ протягом 150 верст, були значні притоки — в північній частині річок Хопер й Медведиця, а в південній — річка Чир, з цих приток найбільше значення мала річка Медведиця, що протікала по всьому округу у північній його частині, починаючи від кордону Саратовської губернії й аж до впадіння в річку Дон, приймаючи в себе з лівої сторони великий приплив — річку Арчеду, що також не виходила з меж округу. Річки Хопер й Чир входили у водну систему округу незначними відрізками. Як Дон, так й Медведиця були багаті рибою. Станиці, розташовані на цьому відрізку Дону, славилися своїми осетровими та чечужними промислами; річка Медведиця була постачальницею лящів, судаків й дрібної риби. Згодом улов сильно впав, але все ж берега Дону були усіяні рибальськими куренями, й риба становила важливий продукт їжі й предмет торгівлі. Озер було понад 200, головним чином заливних, що також рясніли рибою й, здавані з торгів в оренду, становили велику статтю станичних доходів.

Лісова рослинність була досить незначною — від станичних лісів залишилися невеликі переліски, за рідкісними винятками, як, наприклад, поблизу хутора Ольховського, де козаки зуміли зберегти свої лісові ділянки; тільки державні дачі та приватновласницькі й монастирські рятували округ від повного збезлісення. Площа, зайнята лісом, визначалася в 100 тисяч десятин. Переважаючі лісові породи: дуб, вільха, в'яз. Станиці округу були багаті садками та левадами, в останніх виключно росли верби. У западинах й по великих оврагах зустрічалися невеликі переліски: на схилах пагорбів виростали чагарникові породи — глід, барбарис, по мокрим низинам — хмиз й лозняк. Округ був багатий заплавними луками, давали після гарного розливу такий великий урожай трави, що значна її частина залишалася неприбраною й гинула під ногами худоби. Переважаючими травами були тут осокові. Багато було й степових суходільних покосів, головним чином по долинах, оврагам, по старих покинутим ланам; лісових косинців було зовсім мало.

Населення

Мешканців (1897 рік) 247 820 (122 452 чоловіки й 125 368 жінок); на 1 кв. версту припадало 13,8 осіб. У тому числі росіяни — 214 713, українці — 26 228, німці — 4 831. Слабкішими були населені в області тільки Другий Донський округ (10,3) й Сальський округ (4,5). Козаки становили 75 % всього населення. Величезна більшість православні; розкольників близько 24 тисяч. 849 населених пунктів, зарахованих до 18 станичних юртів й 8 волостей.

Адміністративний поділ

В 1918 році до складу округу входили:

№ п/п	Юрт	Станиця	Хутори
1	Арчадинський	Арчадинська	Абрамов, Андрюнін, Безименка, Гуров, Дворков, Єругін, Ільмень, Калин, Кундрючеський, Княжин, Мироничів, Нижнявський, Никуличев, Пинкин, Посольський, Раків, Сухов-1, Сухов-2, Сухораков, Фетисов, Черемухов, Чичикін
2	Березовський	Березовська	Бобров, Булгурин, Заплавський, Крепін, Глечиків, Ловягін, Петрушин, Теслярів, Попов, Рогачов, Рубіжний
3	Глазуновський	Глазуновська	Гаврилов, Зимняцький, Караїчев, Кіреєв, Мокрий, Мостовська, Суходіл, Чеплиженський, Чиганакі
4	Єтеревський	Єтеревська	Велико-Орішкин, Великий, Буянов, Глушицький, Ільмень, Мало-Орішкин, Медведєв, Мисютин, Мохов, Попов, Субботин, Тишанський, Фатеєв
5	Кепінський	Кепінська	Баришніков, Боєрацький, Ветютнів, Головський, Грачов, Демочкин, Ігнатов, Княже, Колобродов, Королев, Курин, Марочкін, Назаров, Горіхов, Пономарев, Попов, Прудкий, Сальський, Семенов, Стойлов, Вусов, Чахоткин
6	Кремінський	Кременська	Амелін, Велико-Уланський, Верховський, Ветютнев, Виєздин, Головський, Духів, Дубовський, Дубрівка, Зимовський, Калинів, Кривський, Лебединий, Літовський, Любимов, Мало-Уланський, Маноцький, Орлов, Відріг, Підгірський, Подів, Саушкин, Скоровський, Тернівський, Фролов, Чорнополянський, Шляхов, Шурупов
7	Клецькій	Клецька	Атаманський, Борисов, Верхньо-Саломаков, Власов, Вралев, Євстратов, Захаров, Запертов, Іванушкін, Калмиків, Караженський, Клецько-Поштовський, Ластушинський, Майорський, Манойлін, Міловський, Нижньо-Затон, Нижньо-Саломаков, Орлов, Платонов, Піднижній, Підпешенський, Пузин, Рожков, Рубіж, Рибкін, Сармін, Селіванов, Старо-Клецькій, Цимлов
8	Малодільський	Малодільська	Арчадин, Отаманський, Високовський, Горін, Дундук, Кіреєв, Ключевський, Кудряшов, Куркін, Міщенков, Мурах, Ново-Ольховський, Прудкий, Ружейников, Щербаков
9	Ново-Александровський	Ново-Александровська	Вершинін, Ендова, Козлов, Красний, Пичугін, Подольховський, Сєдов, Точилкін, Чиганакі, Шашкін
10	Островський	Островська	Верхньо-Коробков, Гречушин, Гуров, Дорожинський, Каменський, Клімов, Кіреєв, Краснянський, Нижньо-Коробков, Попков, Попов, Пшенічкин, Разуваєв, Рогачов, Романов, Тарасов, Пугач
11	Перекопський	Перекопська	Дружинін, Єрмаков, Казин, Коловертів, Країнський, Лапушин, Логовський, Майорський, Міловський, Горіхів, Осинов, Перекопський, Платов, Подстепинський, Свєчніков, Середін, Ярковський
12	Розпопінський	Распопінська	Базки, Бобрів, Велико-Донщинка, Велико-Осинов, Біловсько-Немухін, Біловсько-Соїн, Верхньо-Черенський, В'язовський, Глубоков, Головський, Зотов, Ізбушин, Калачов, Красноярський, Липів, Мало-Донщинка, Мало-Осинов, Медвежий, Моксарев, Ново-Царицин, Перелазів, Петров, Подпешин, Сичов, Угольський
13	Роздорський	Роздорська	Башкирська, Глинов, Зеленівська, Ілясов, Кашулин, Кудинов, Перелазів, Попов, Сеннов
14	Сергієвський	Сергієвська	Великий Личак, Заполянський, Малий Личак, Орлов, Відріг, Попов, Солонов, Секачов, Цепаєв
15	Скуришенський	Скуришенська	Блинов, Грязнинський, Катасонов, Медведєв, Мінаєв, Могилевський, Орлинський, Рогожин, Перепольський, Себряков, Сенічкін, Степанов, Теркін, Тишанський, Трясовин, Чумаків, Цикунов
16	Усть-Медведицький	Усть-Медведицька	Біляєв, Буерак-Сенюткин, Березів, Буерак-Попов, Будильський, Варламов, Верхньо-Фомихін, В'яжной, Демін, Денищенський, Жирков, Затон, Караїчев, Коротков, Клецько-Поштова, Коників, Кужний, Малахов, Нижньо-Фоміних, Нижньо-Царицин, Відріг, Піщаний, Пічугін, Прилипов, Пронін, Середньо-Царицин, Старо-Пронін, Старо-Сенюткин, Хохлачів, Хаванський, Шемякін, Ярський
17	Усть-Хоперський	Усть-Хоперська	Астахов, Бахмуткин, Белавін, Бобрів, Великий, Верхньо-Калмиків, Горбатов, Дев'яткін, Елань, Затон, Зимовний, Ізбушенський, Каледін, Карасев, Клинців, Котів, Крутовський, Нижньо-Калмиків, Пронін, Рубашкін, Рибний, Середньо-Крутов, Тюковний, Ушаков, Усть-Клиновський, Чеботарев, Ягідний, Єланський.

Господарство

З 1 883 664 десятин належало: козацьким станицях — 1 518 860, селянам в наділі — 27 646, приватним власникам — 60 743, церквам та іншим установам — 5252; крім того, відведено в користування чиновникам — 121 254 дес. Військової землі: відведено — 28 620, під лісом — 23 367, вільної — 97 922 дес. З вільних військових земель здавалися в оренду понад 40 тис. дес.; середня орендна плата за десятину становила 1 руб. 67 коп. на рік (1897). Зручною землею вважалося 1 466 041, лісу — 100 016 дес.; інші 317 607 дес. — средньозручні й незручні простори.

Усть-Медведицький округ був чисто землеробський: хліборобство й скотарство складали найголовніше заняття населення. Під посівами було 322 тис. дес. Висівалося щорічно до 180 000 чвертей хліба, знімалося в рік середнього врожаю 1 700 000 чвертей; середня урожайність коливалася близько 5—6 четвертей; значним був вивіз хліба. Панувала залежна система. Головні хліба — пшениця, овес і просо, рідше ячмінь, жито, горох, сочевиця. Значною була культура льону. Розвинене баштанництво (13 860 дес.): немає жодного будинку, який не мав би свого баштану; сіяли переважно кавуни, гарбузи й дині; у південній частині, ближче до кордону Саратовської губернії, поблизу Грязе-Царицинської залізниці, баштанництво приймало форму промислу, але займалися їм не стільки козацьке населення, скільки зайшлий елемент, орендуючи козацькі юрти. Городництво було у великому ході, але тільки для власного споживання, так як збуту зовсім не було. У південному відрізку округу зустрічалися виноградники, але невеликих розмірів (101 сад, 33 десятини): обробляється майже виключно столовий сорт винограду.

Скотарство, як робітниче, так й промислове, становило досить значну галузь господарства в північно-східній частині, що примикає до Хоперського округу, а почасти й у південній; розвивалося дрібне прасольство, процвітали скотарські ярмарки, на яких формувалися значні партії худоби для великих міст, переважно для Москви й Петербурга. У 1898 році нараховувалося коней у козаків 50 414 (в тому числі робочих — 35 312, табунних — 6727, стройових — 8375), у селян та інших осіб — 6852; волів робітничих — 99 139, корів — 64 055, молодої рогатої худоби — 101 742 голів, вівців 231 113 (тонкорунних — 2244), кіз — 19 621, свиней — 50 534, верблюдів — 346.

Хлібних магазинів було 161, у них в наявності було хліба 42 261 чверть, у позичках й недоїмках - 47 665 чвертей. Продовольчих капіталів не було. Фабрик й заводів було 712, з 1036 робітниками й виробництвом на 784 тис. руб.; найзначніше виробництво — борошномельне. Торгівля в станицях, слободі Михайлівці й на 69 ярмарках; головні її предмети — хліб, худобу, сіно. За відсутністю на місцях великих ринків й за відсутністю підвізних шляхів до віддалених торгових пунктів становище виробників було вкрай незавидним: в Усть-Медведицькому окрузі більше, ніж де-небудь, процвітало «тарханство», тобто влада дрібних скупників, що користувалися з величезною для себе вигодою усіма несприятливими для виробника випадками. Усть-Медведицький округ був бідний шляхами сполучення: тільки одна Грязе-Царицинська залізниця перерізала північну частину округу на 95 верст; пароплавство по Дону припинилося; ґрунтові дороги вкрай невлаштовані. Пристаней на Дону 3, залізничних станцій 4; з них значна — Себрякова (у 1899 році з неї було відправлено 2708 тис. пудів, розвантажено — 3328 тис. пудів). Поштово-телеграфних відділень 5, лише поштових — 6. Медичних дільниць 5, 5 лікарень, аптек 6, лікарів 12, нижчого медичного персоналу 14. Навчальних закладів 65, з них 1 середній, 1 окружний, 1 духовний, професійний 1; інші — станичні і сільські школи. За незначністю коштів, що відпускаються на шкільну справу, остання була поставлена незадовільно. Православних церков 59, монастирів 2, каплиць 3, одновірська церква — 1, каплиця 1, розкольницьких молитовень 11.

Знамениті люди

• Пилип Миронов (1872-1921) — козак, радянський воєначальник, командир 2-ї кінної армії.
• Маркіян Попов (1902-1969) — генерал армії, Герой Радянського Союзу.
• Олександр Серафимович (1863-1949) — російський радянський письменник.
• У 1902 році відомий композитор Володимир Сокальський був прокурором при Усть-Медведицькому окружному суді.

Див. також

• Адміністративний поділ області Війська Донського в 1918 році

Література

• Усть-Медведицкий округ // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Посилання

• Донского Войска Область, Л. Вейнберг. СПб., 1897.
• Історія станиці та округу