Дівчина на мосту
Дівчина на мосту | |
|---|---|
| La Fille sur le pont | |
 | |
| Жанр |
комедія драма мелодрама |
| Режисер | Патріс Леконт |
| Продюсер |
Крістіан Фешнер Ерве Трюффо |
| Сценарист | Серж Фрідман |
| У головних ролях |
Ванесса Параді Данієль Отей |
| Оператор | Жан-Марі Дрежу |
| Монтаж | Жоель Аш |
| Звукорежисер |
Поль Лене Домінік Енекен |
| Дистриб'ютор | Paramount Vantaged і Netflix |
| Тривалість | 90 хв. |
| Мова | французька |
| Країна | Франція |
| Рік | 1999 |
| IMDb | ID 0144201 |
«Дівчина на мосту» (фр. La Fille sur le pont) — чорно-білий французький фільм 1999 року, який зняв Патріс Леконт. Це фільм про удачу, що в метафоричній формі представляє стосунки закоханих через зв'язок між метальником ножів і його «мішенню». Головні ролі у фільмі зіграли Ванесса Параді та Данієль Отей.
Сюжет[ред. | ред. код]
Адель — молода дівчина, яка досі переживала лише негативні емоції. Одного вечора, коли вона вже збирається стрибати з паризького мосту, до неї підходить незнайомець. Ґабор, професійний метальник ножів, пропонує дівчині стати його партнеркою. Адель кидається у воду, але Ґабор рятує її. Дівчина врешті пристає на його пропозицію і вчиться знову отримувати задоволення від життя. Вони гастролюють мюзик-холами та казино Європи і всюди мають успіх. Але меланхолічність Адель все ж беру гору, і вона втікає від свого партнера з молодим одруженим греком у рятувальній шлюпці крейсерського судна. Роман триває недовго, удача одразу ж відвертається, і Адель, що дрейфує на плоті, підбирає військова база. Тим часом Ґабор ранить свою нову партнерку під час виступу. Прибувши в Стамбул, він поступово грузне в невдачах і бродить містом у пошуках своєї колишньої мішені. У погоні за нею він потрапляє під колеса вантажівки. Вийшовши з лікарні в жалюгідному стані, Ґабор вирішує покласти край своєму життю, стрибнувши з мосту. У фатальний момент з'являється Адель, і вони обіцяють одне одному більше не розлучатися.
У ролях[ред. | ред. код]
- Ванесса Параді : Адель
- Данієль Отей : Ґабор
- Фредерік Пфлюґер : акробат
- Деметре Георгалас : Такі
- Катрін Ласко : Ірен
- Ізабель Петі-Жак : наречена
- Мірей Моссе : жінка з надзвичайною пам'яттю
- Дідьє Лемуан : контролер поїзда
- Берті Кортез : Кузак
- Стефан Метцґер : італійський офіціант
- Клод Офор : самогубець
- Фарук Бермуґа : офіціант поїзда
- Ніколя Донато : пан Лояль
- Енцо Етокіо : чоловік з рупором
- Джорджо Ґаціос : Баркер
- П'єр-Франсуа Мартін-Лаваль : пожежник
- Франк Монсіньї : інтерн
- Борис Нап : бармен
- Люк Палюн : директор театру
- Жак Філіпсон : чоловік у футболці
- Жан-Поль Рувре : пожежник
- Філіп Сір : консьєрж готелю
- Наташа Соліньяк : медсестра
- Ізабель Спад : жінка з казино
- Жак Вертан : клоун
- Бруно Вільєн : сусідка по столу в казино
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- Роль Ґабора була написана для Жана-П'єра Мар'єля. Однак незадовго перед початком зйомок він покинув проект. Відповідно, Патріс Леконт запропонував роль молодшому акторові, Даніелю Отею.
- Спочатку фільм не мав бути чорно-білим. Уже під час останніх поправок Патріс Леконт втілив фільм в такому вигляді і надав перевагу цьому останньому варіантові.
- Фільм починається з восьмихвилинного монологу головної героїні, Адель. Оскільки його знімали на декілька камер, то вистачило одного дубля.
- За наполегливим бажанням режисера Ванесса Параді дуже коротко обстригла волосся, щоб краще втілити роль Аделі.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Данієль Отей: найкращий актор (Сезар, 2000).
- Приз глядацьких симпатій на фестивалі кіно в Монреалі (Cinemania, 1999).
- Приз «Дон Кіхот» на фестивалі в Карлових Варах (1999).
- Найкращий зарубіжний фільм — премія Товариства кінокритиків Лас-Вегаса (2000).
Посилання[ред. | ред. код]
- Girl on the Bridge на сайті IMDb (англ.)
- Girl on the Bridge [Архівовано 14 серпня 2012 у Wayback Machine.] at Rotten Tomatoes
- Official Site (US)
|
| ||||||||||||||