Ефект Мейснера

Виштовхування магнітного поля із надпровідної сфери при температурі нижчій за температуру переходу до надпровідного стану.

Магніт левітує над високотемпературним надпровідником, охолодженим до $T \sim 200 K$ за допомогою рідкого азоту

Ефект Мейснера — це явище швидкого затухання магнітного поля в надпровіднику.

Надпровідник є ідеальним діамагнетиком. У магнітному полі в надпровіднику індукуються макроскопічні струми, які створюють власне магнітне поле, що повністю компенсує зовнішнє. Це явище, відкрите в 1933 році німецькими фізиками Вальтером Мейснером та Робертом Охзенфельдом отримало назву ефекта Мейснера.

Ефект Мейснера руйнується в сильних магнітних полях. В залежності від типу надпровідника надпровідний стан при цьому або зникає повністю (т. зв. надпровідники першого роду), або ж надпровідник розбивається на нормальні й надпровідні області (надпровідники другого роду).

Пояснення ефекту Мейснера було наведено в теорії Лондонів (1935 рік) — першій теорії надпровідності, яка була повністю феноменологічною.

Ефектом Мейснера пояснюється левітація надпровідника над сильним магнітом (або магніта над надпровідником).

Література

• Тинкхам М. Введение в сверхпроводимость. — М.: Атомиздат, 1980. — 310 с.
• Шмидт В. В. Введение в физику сверхпроводников. — М.: МЦНМО, 2000. — 402 с.

Див. також

• Надпровідність
• Лондонівська глибина проникнення
• Абрикосівський вихор

Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.