Жаїлсон Марселіно дос Сантос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Жаїлсон
Особисті дані
Повне ім'я Жаїлсон Марселіно дос Сантос
Народження 20 липня 1981(1981-07-20)[1] (42 роки)
  Сан-Жозе-дус-Кампус, Сан-Паулу, Бразилія
Вага 84 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Бразилія «Палмейрас»
Номер 22
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2003 Бразилія «Кампіненсе» ? (-?)
2004–2005 Бразилія «Сан-Жозе» 29 (-?)
2006–2007 Бразилія «Ітуано» 16 (-?)
2007 Бразилія «Кампіненсе» 14 (-?)
2007–2009 Бразилія «Гуаратінгета» 68 (-?)
2009 Бразилія «Жувентуде» 6 (-7)
2010–2012 Бразилія «Гуаратінгета» 65 (-75)
2012–2013 Бразилія «Оесте» 15 (-12)
2013–2014 Бразилія «Сеара» 18 (-26)
2014– Бразилія «Палмейрас» 47 (-?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 12 лютого 2021.

Жаїлсон Марселіно дос Сантос (порт. Jailson Marcelino dos Santos, 20 липня 1981, Сан-Жозе-дус-Кампус, штат Сан-Паулу) — бразильський футболіст, воротар клубу «Палмейрас».

Біографія[ред. | ред. код]

Жаїлсон почав професіональну кар'єру в 2003 році в клубі «Кампіненсе» і посів з командою четверте місце в Серії C, але на той момент це не давало права на вихід в Серію B. Наступні два роки провів в «Сан-Жозе».

У 2006 році дебютував на рівні Серії B в складі «Ітуано», але вже в 2007 році повернувся в «Кампіненсе», який на той момент виступав тільки на рівні чемпіонату штату Параїба. У тому ж році перейшов в клуб «Гуаратінгета», в якому виступав п'ять років, за винятком невеликого періоду в 2009 році, коли воротар грав за «Жувентуде». З «Гуараінгетою» Жаїлсон домігся виходу в Серію B, де він виступав до кінця 2012 року.

У 2012—2013 роках виступав за «Оесте» в Лізі Пауліста і Серії C Бразилії, після чого знову піднявся до рівня Серії B, перейшовши в «Сеару». Але і в цій команді він не затримався довше року, в середині 2014 року перейшовши в клуб Серії A «Палмейрас», за який вболівав з дитинства. У дитинстві Жаїлсон пообіцяв своїй бабусі, що він обов'язково буде виступати за «Палмейрас», заявивши, що «ти не помреш, поки не побачиш мене в грі за „Палмейрас“» — про це в інтерв'ю журналістам Globo розповіла сама бабуся Жаїлсона, Насіф Марселіно, якій у вересні виповнилося 80 років[2].

У стані «вердау» Жаїлсону відводилася роль запасного воротаря, оскільки твердим гравцем основи був Фернандо Прасс. Придбати 33-річного Жаїлсона, воротаря, який до того моменту не провів жодного матчу на рівні Серії A, клуб наважився за наполяганням тренера Дорівала Жуніора[3]. За «зелених» новачок дебютував тільки в квітні 2015 року, і це був єдиний матч Жаїлсона за рік — в рамках Кубка Бразилії 2015 проти «Сампайо Корреа». У підсумку «Палмейрас» виграв кубок і до цього успіху виявився причетним і Жаїлсон.

2016 рік Жаїлсон також почав в статусі резервного воротаря. В рамках підготовки до Олімпійського футбольного турніру травму в середині року отримав Фернандо Прасс і в серпні 35-річний Жаїлсон отримав свій шанс. Воротар на найвищому рівні провів залишок сезону, за підсумками якого «Палмейрас» став чемпіоном Бразилії. Жаїлсон був визнаний найкращим воротарем чемпіонату і потрапив в усі основні символічні збірні країни, включаючи Срібний м'яч (Placar) і «Кракі ду Бразілейрао» (Globo і КБФ)[4][5]

У 2020 році виграв з «Палмейрасом» чемпіонат штату Сан-Паулу та Кубкок Лібертадорес 2020[6], втім у обох турнірах на поле не виходив.

Титули та досягнення[ред. | ред. код]

Командні
Особисті
  • Найкращий воротар чемпіонату Бразилії (Срібний м'яч) (1): 2016
  • У символічній збірній чемпіонату Бразилії (Globo і КБФ) (1): 2016
  • Найкращий воротар чемпіонату Бразилії (ESPN) (1): 2016

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. No Palmeiras, Jailson paga promessa à avó e faz mãe esquecer Corinthians (порт.). Globo. 9 вересня 2016. Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 10 лютого 2017.
  3. Palmeiras contrata goleiro do Ceará para solucionar ausência de Fernando Prass (порт.). Esporte iG. 2 жовтня 2014. Архів оригіналу за 2 травня 2017. Процитовано 10 лютого 2017.
  4. Jailson homenageia Marcos e cede vaga a Prass: "Esse lugar é seu" (порт.). Globo. 27 листопада 2016. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 10 лютого 2017.
  5. Com seis palmeirenses e Cuca, veja como ficou a seleção da Bola de Prata (порт.). ESPN. 22 грудня 2016. Архів оригіналу за 23 листопада 2017. Процитовано 10 лютого 2017.
  6. A obsessão é verde! Palmeiras vence o Santos e conquista o bi da Libertadores. Globo. 30 січня 2021. Архів оригіналу за 16 лютого 2021. Процитовано 31 січня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]