Загальні збори
Загальні збори — це зібрання, на яке скликаються всі члени спільноти для прийняття рішень з питань самоорганізації спільноти. Також вищий керівний орган організацій, створених спільнотами.
Рішення загальних зборів, як правило, фіксуються протоколом.
Загальні збори громадян за місцем проживання[ред. | ред. код]
Загальні збори громадян скликаються за місцем проживання громадян (села, селища, мікрорайону, житлового комплексу, вулиці, кварталу, будинку та іншого територіального утворення) для обговорення найважливіших питань місцевого життя[1].
Загальні збори трудового колективу[ред. | ред. код]
Загальні збори трудового колективу є вищим органом трудового колективу підприємства, установи, організації, де використовується наймана праця. Розглядають найважливіші питання життя і діяльності трудових колективів. Повноваження загальних зборів трудового колективу визначаються Кодексом законів про працю України, колективним договором, тощо[2].
Загальні збори учасників товариства[ред. | ред. код]
Загальні збори учасників товариства (юридичної особи, створеної шляхом об'єднання учасників) є органом управління, який має право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу[3].
Загальні збори громадського об'єднання[ред. | ред. код]
Загальні збори можуть бути вищим органом управління громадського об'єднання, так само як і з'їзд або конференція[4].
Загальні збори віруючих громадян[ред. | ред. код]
На загальних зборах віруючих громадян може прийматися статут (положення) релігійної організації. Для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим — до Ради міністрів Автономної Республіки Крим[5]. Водночас, релігійні громади можуть бути створені протокольним рішенням загальних зборів у кількості осіб, меншій за 10, та діяти без реєстрації статуту, оскільки повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов'язковим[6].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова ВРУ від 17.12.1993 р. "Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні". Архів оригіналу за 7 грудня 2016. Процитовано 8 вересня 2015.
- ↑ Великий енциклопедичний юридичний словник / За ред. акад. НАНУ Ю. С. Шемшученка.- Київ: Юридична думка, 2012.- 1020 с.
- ↑ Стаття 98 Цивільного кодексу України.
- ↑ Частина 10 статті 10 Закону України «Про громадські об'єднання» [Архівовано 29 травня 2015 у Wayback Machine.].
- ↑ Статті 12, 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» [Архівовано 8 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Частина третя статті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»
Посилання[ред. | ред. код]
- Загальні збори трудового колективу [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.