Загублені землі
Загублені (втрачені) землі - загальна назва континентів, островів або інших регіонів, які могли існувати у передісторії, але з тих пір зникли в результаті катастрофічних геологічних явищ або повільного підвищення рівня моря з моменту закінчення останнього льодовикового періоду. Втрачені землі, де вони існували, як передбачається, занурилися в море (океани), залишивши після себе лише декілька слідів чи просто легенди і міфи. Цей термін може також поширюватися на міфологічні землі в цілому, на підземні цивілізації або навіть цілі планети.
Класифікація таких втрачених земель як континенти, острови або інші регіони в деяких випадках суб'єктивна. Наприклад, «Атлантида» описується по-різному - або як «Втрачений острів» або «Загублений континент».
Теоретично втрачені землі можуть залишати сліди в міфології, філософії або в наукових теоріях, таких як теорії катастроф у геології.
Зміст |
Міфологічні землі [ред.]
Відомі затоплені землі [ред.]
Хоча існування втрачених континентів, вказані вище, здебільшого в суспільстві згажуються у міфічному сенсі, є кілька місць на Землі, що колись були сушею, але в наш час[Коли?] занурені в море.
- Зеоландія, континент, який в наш час[Коли?] на 93% занурений на дні Тихого океану
- Плато Кергелен, занурений мікроконтинент, який в наш час[Коли?] знаходиться на рівні 1-2 км нижче рівня моря
- Доггерленд
- Мауї Нуї, колись частиною архіпелагу Гаваї
- Штранд, острів біля узбережжя Німеччини
- Джордсанд, колись острів у датського узбережжя, зруйнований штормовими припливами
- Фердінандея, занурений вулканічний острів, який з'явився принаймні чотири рази у минулому.
- острова Сара Енн
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- L. Sprague de Camp and Willy Ley, Lands Beyond, Rinehart & Co., New York, 1952.
- L. Sprague de Camp, Lost Continents: The Atlantis Theme in History, Science, and Literature, Dover Publications, 1970.
- Raymond H. Ramsay, No Longer on the Map: Discovering Places that Never Were, Ballantine, 1972.
