Калиновські
Калиновські гербу Калинова — руський, а також польсько-литовський магнатський рід герба руського Калинова.
Історія Калиновських була безпосередньо пов'язана з Поділлям і Брацлавщиною протягом майже 200 років. Володіли значними територіями. Представники цього роду брали діяльну участь на боці Корони у військових кампаніях Визвольної війни 1648—1654 років. В той самий час Калиновські приклали неабиякі зусилля задля укріплення південних кордонів Брацлавського воєводства на початку XVII століття, будівництва нових міст та замків, спорудження монастирів-кляшторів та багато іншого.
На Поділлі Калиновські заявили про себе в середині XVI століття, коли брати Кшиштоф, Ян і Марцін придбали маєтки поблизу Кам'янця.
Наймолодший з них, Марцін (старший) - «дідич Нефедовців і Гумінців» - став засновником гетьманської лінії Калиновських. Невдовзі Калиновські з'являються на Брацлавщині.
1590—1596 роки - Марцін Калиновський став власником значних територій на лівому узбережжі Дністра, перетворившись у найбільшого землевласника Східного Поділля.
Його син Валентій Александр в 1604 році отримав посади старости вінницького і брацлавського, на яких пробув понад дев'ять років, розвинувши при цьому бурхливу діяльність. Найперше Валентій Александр Калиновський відібрав у вінницьких міщан всі права на міські землі, перетворивши їх землі на старостинську власність. Після пожежі у вінницькому замку В.А.Калиновський на власні кошти будує новий замок і палац на острові Кемпа. За свідченням сучасників, палац вражав пишнотою та багатством і являв собою справжню прикрасу міста. В 1611 році В.А.Калиновський запросив до Вінниці отців-єзуїтів з Кам'янецького колегіуму, які досить оперативно вибудували свій монастир і розпочали місіонерську діяльність — боротьбу проти православ'я. В 1609 році згідно з рішенням сейму В.А.Калиновський придбав величезну безлюдну територію на сході Брацлавського воєводства — «пустелю Умань».
В.А.Калиновський брав участь у багатьох битвах з ординцями, одержав за хоробрість титул «генерала землі подільської». В 1620 році в битві з турецькою армією при Цецорі Валентій Александр Калиновський та його син Войцех загинули. Решта синів - Адам, Єжи та Марцін - розділили родові землі між собою:
- Адаму дістались Нестервар (тепер Тульчин), Адамгород (тепер Тростянець) та Краснопілля (тепер Кирнасівка)
- Єжи став власником Немирова та Могилева
- Марцін одержав фамільний замок у Гусятині.
Після Хмельниччини рід Калиновських деякий час ще мав вплив на Поділлі та Брацлавщині, проте невдовзі багатства Калиновських перейшли до інших рук (головним чином — до Потоцьких). Це ознаменувало втрату Калиновськими колишньої могутності та політичного авторитету.
Рід Калиновських був споріднений зі Струсями, князями Корецькими, Потоцькими, Варшицькими (імовірно), Оссолінськими, Зебжидовськими та Морштинами.
Єнджей[1][2] (Андрій) (*~1465[3] — †1531) - засновник роду гербу Калинова
- Ян
- Кшиштоф, ж. - Малґожата Сіверська
- Ян Бартоломій, ж. - Софія Вяжбойська
- Юрій
- Ганна, - Адам Злачовський
- Катажина, - Ян Блажовський
- Маріана, - Кевліч
- Ева, м. - Кам'янецький
- Марцін
- Валентій (? - 1622), войський галицький, др. - Ева Дважицька
- дочка, - Бабінські
- Барбара, - Ян Черміньський
- Зоф'я - Васильківський
- Ганна, - Жиравський
- дочка, - Вітвіцький
- Ян, мечник брацлавські в 1633
- Якуб, войський червонаградський 1635, ж. - Ядвига Сметанка
- Ганна, м. - Сіверський
- Валентій , ж. - Є. Бидловська
- Кляра, м. - Павло Хамц
- Марцін, ж. - Ганна Катажина Тарновська
- Ян Бартоломій, ж. - Софія Вяжбойська
- Кшиштоф, ж. - Малґожата Сіверська
Джерела [ред.]
- Несецький К. Корона польська...:Львів,1738.Т.2.-761с. с.462-466(пол.)
Посилання [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ Нащадки Єнджея Калиновського (пол.)
- ↑ Несецький К. Корона польська...:Львів,1738.Т.2.-761с.,(пол.) с.463
- ↑ Нащадки Єнджея Калиновського (пол.)
