Карцер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вхід до карцеру. 1919 рік

Ка́рцер (від лат. carcer — темниця, в'язниця) — спеціальне приміщення (камера) у в'язницях, гауптвахтах, армії та деяких навчальних закладах для утримання порушників режиму цих установ ізольовано від інших. В багатьох випадках від звичайної «одиночки» карцери відрізняються жорсткішими умовами перебування як щодо власне умов у такому приміщенні (розміри приміщення, температура, вологість, обладнання) так і режиму харчування.

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Зображення карцерів
Searchtool.svg [1]
Searchtool.svg [2]
Searchtool.svg [3]
Searchtool.svg [4]
Searchtool.svg [5]
Searchtool.svg [6]
Searchtool.svg [7]
Searchtool.svg [8]

Опис карцеру в українських установах виконання покарань[ред.ред. код]

В карцері підлога заасфальтована, забетонована або дерев'яна. Двері камерного типу зі спеціальним замком обладнуються оглядовим вічком, кватиркою для подачі їжі, із зовнішнього боку якої встановлюється накладний або навісний замок.

Карцер має вікно розміром 0,5×0,5 м, заґратоване металевими звареними ґратами, що унеможливлюють доступ до скла, та заблоковане охоронно-тривожною сигналізацією. З внутрішнього боку вікно обладнане сіткою. Електрична лампочка встановлюється над дверима в ніші або на стелі і обладнується металевою сіткою. У такій самій ніші встановлюється радіодинамік.

У карцері встановлюються:

  1. Металеве ліжко з дерев'яним лежаком, яке прикріплюється до стіни і в разі потреби може підніматися і замикатися.
  2. Прикріплені до підлоги або стіни стіл і табуретка.
  3. Санвузол.
  4. Ніша або полиця для зберігання предметів туалету[1].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]