Кассівелаун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кассівелаун
Cassivellaunus
Devil's Dyke Hertfordshire sign.jpg
Табличка на місці поразки Кассівелауна в 54 році до н. е. від військ Юлія Цезаря.
король
Початок правління: до 54 до н. е.
Кінець правління: 20 до н. е.
Інші титули: король триновантів
Попередник:
Наступник: Таскіован
Дата народження:  ?
Дата смерті: ?
Діти: Мандубрацій
Батько: Хелі

Кассівелаун (з кельт. — очільник Кассі) — вождь кельтських племен катувеллаунів і триновантів, що мешкали у Британії. Володарював у 60-50 роках до н. е. під час другого походу Юлія Цезаря на Британію в 54 році до н. е. Також в різних джерелах зустрічається під іменами Кассібелаун і Кассіваллан.

Життєпис[ред.ред. код]

В історичних хроніках Кассівелаун згадується в роботі «Історія королів Британії», написаної Гальфрідом Монмутським в XII столітті, під ім'ям Кассібелаун. Гальфрід пише, що Кассівелаун був молодшим сином короля Хелі, і став королем бритів після смерті свого старшого брата, Люда, чиї сини: Андрогей і Тенвантій, були занадто малі. Натомість Андрогей отримав королівство Кент і Триновантум, а Тенвантій — Корнуолл. Після смерті Кассівелауна Тенвантій успадкував його владу.

За часів римського вторгнення римлян до Британії про Кассівелауна досить докладно написав Цезар. Він пише, що до його вторгнення Кассівелаун постійно воював з іншими британськими племенами, і навіть переміг короля племені триновантів, найбільш могутнього в Британії на той час. Однак, ймовірно через сварку з батьком, син короля Мандубрацій, втік до Цезаря в Галлію. Скориставшись цим як приводом у липні 54 року до н. е. Цезар з військом у 4 легіони вдерся до британських островів. Кассівелаун намагався спочатку завадити римському військовику здійснити висадку на березі. Тактикою Кассівелауна було «напасти і бігти», доставляючи неприємності і наносячи втрати римським військам, залишаючи їх без продовольства. Однак незважаючи на такі дії, Цезарю вдалося вийти до Темзи. Єдине придатне для форсування ріки місце було добре укріплене, тут Кассівелаун організував оборону. Водночас союзні Кассівелауну вожді — Цінгеторікс та Луготорікс намагалися партизанськими діями паралізувати просування римських військ у глиб Британії. Та все ж але римським військам вдалося подолати брід і Брити були розбиті. Кассівелаун розпустив більшу частину свого війська, зібраного на війну в основному з селян, а з рештою повернувся до партизанської тактики ведення війни, сподіваючись на знання території, міць досвідчених вояків на конях і швидкість своїх двоколісних бойових колісниць (есседуми).

Після цього Кассівелауна зрадили залежні від нього вожді п'яти британських племен: кеномагнів, сегонтіаків, анкалітів, біброків і кассі, й перейшли на бік Цезаря. Вони вказали останньому головну фортецю Кассівелауна — Вітампстед. Кассівелауну вдалося передати відозву чотирьом Кентським королям: Цінгеторіксу, Карвілію, Таксимагулу і Сеговаксу із закликом атакувати табір Цезаря. Римляни змогли відбити атаку і захопили в полон одного з воєначальників, Луготорікса.

Дізнавшись про поразку і розорення земель, Кассівелаун здався. Йому довелося надати заручників і заплатити данину. Також на трон триновантів був повернутий Мандубрацій, і Кассівелаун присягнувся не воювати проти нього. Натомість Кассівелаун отримав від Цезаря тверду обіцянку залишити острів. Уклавши мир, Цезар повернувся в Галлію. Після цього римляни не з'являлися у Британії майже 100 років. Подальша ж доля Кассівелауна невідома.

Література[ред.ред. код]

  • Bromwich, Rachel (2006). Trioedd Ynys Prydein: The Triads of the Island of Britain. University Of Wales Press. ISBN 0-7083-1386-8.
  • Gantz, Jeffrey (translator) (1987). The Mabinogion. New York: Penguin. ISBN 0-14-044322-3.
  • Bromwich, Rachel (2006). Trioedd Ynys Prydein: The Triads of the Island of Britain. University Of Wales Press. ISBN 0-7083-1386-8.