Квадратний сажень
| Квадратний сажень | |
| Ґрунтується на | сажень |
|---|---|
| В основній одиниці СІ | 4,55225 ± 1,0E−5 квадратний метр |
| Дорівнює стандартній одиниці | 4,6 квадратний метр, 4,5524 квадратний метр, 7056 Квадратний дюйм і 49 Квадратний фут |
| Фізична величина | площа |
| Еквівалентний SPARQL-запит до Вікіданих | wd:Q26221041 p:P2370/psn:P2370 [wikibase:quantityAmount ?source; wikibase:quantityUnit ?base]. ?item p:P2370/psn:P2370 [wikibase:quantityAmount ?target; wikibase:quantityUnit ?base]. BIND(?source / ?target as ?value) |
Квадратний сажень (або сажінь) — стародавня одиниця виміру площі[1][2] (поземельна)[3] в Київській Русі та Російській імперії, скасований з переходом Радянського Союзу на метричну систему[4]. Міра площі, що має в довжину і ширину по одному сажню[1][5].
Співвіднесення з іншими одиницями[ред. | ред. код]
Дорівнювала 9 квадратним аршинам, 49 квадратним футам, 2304 квадратним вершкам або 7056 квадратних дюймів[3][6][7][8]. У метричній системі квадратний сажень становить 4,55 м 2 або 1/22 ара («сотки»), якщо вважати розмір аршина рівним 71 см.
Кількість квадратних сажнів у більших одиницях площі — десятинах — залежало від того, яка саме десятина малася на увазі. Крім того, немає точних відомостей про те, як змінювався розмір сажня з плином часу. Частіше за інших використовувалася казенна десятина 80 на 30 сажнів, тобто 2400 квадратних сажнів, або 1,09 гектара[3][9]. Боярська (можновладна) десятина визначалася квадратом розміром 80 на 80 сажнів, тобто дорівнювала 6400 квадратним сажням. Десятина палацових (чорних) земель становила 80 × 40 сажнів і дорівнювала, відповідно, 3200 квадратним сажням[10].
При вимірах земельних ділянок площа вказувалася в десятинах і квадратних сажнях[11]. В одній казенній чверті (чоті) містилося 1200 квадратних сажнів.
При вимірюванні площі сіножатей застосовувалася одиниця площі «копиця». В середньому на десятину суходільних покосів приходилося 10 копиць сіна, тому в одній копиці містилося 240 квадратних сажнів.
Приклад використання[ред. | ред. код]
" … части дачи села Никульскаго, но по мѣстному названію «Никульское-Микульское тожъ» двѣсти семьдесятъ пять десятинъ тысяча сто семьдесятъ двѣ квадратныя сажени … "[12]
Посилання[ред. | ред. код]
- Руководство къ производству хозяйственной съемки, межеванія и нивеллированія / А. П. Болотов [Архівовано 15 Липня 2021 у Wayback Machine.] — С. Петербургъ, 1842.
- Историческій взглядъ на межеваніе въ России до 1765 года [Архівовано 15 Липня 2021 у Wayback Machine.]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Г. И. Спасский. [1] — Рипол Классик. — 275 с. — ISBN 9785518095519. Архівовано з джерела 15 Липня 2021
- ↑ А. А. Куратов. [2] — Архангельский филиал Географ. об-ва СССР, 1991-01-01. — 44 с. Архівовано з джерела 15 Липня 2021
- ↑ а б в Коллектив авторов. [3] — Рипол Классик. — 592 с. — ISBN 9785458306102. Архівовано з джерела 15 Липня 2021
- ↑ Soviet Union Комитет по делам мер и измерительных приборов. [4] — Гос. изд-во техн.-теорет. лит-ры, 1945-01-01. — 386 с. Архівовано з джерела 15 Липня 2021
- ↑ Nikolaĭ Aleksandrovich Rubakin. [5] — Изд. Международного к-та Христьянских союзов молодых людей Северной Америки, 1918-01-01. — 36 с. Архівовано з джерела 15 Липня 2021
- ↑ [6] — 1844-01-01. — 108 с. Архівовано з джерела 15 Липня 2021
- ↑ Петрушевский Ф. И. [7] — Directmedia, 2013-03-17. — 108 с. — ISBN 9785445816409. Архівовано з джерела 15 Липня 2021
- ↑ [8] — Directmedia, 2014-06-30. — 2038 с. — ISBN 9785446099818. Архівовано з джерела 15 Липня 2021
- ↑ Коллектив авторов. [9] — Рипол Классик. — 295 с. — ISBN 9785458102582. Архівовано з джерела 15 Липня 2021
- ↑ Сташевский Е. Д. [10] — Directmedia, 2013-03-14. — 243 с. — ISBN 9785446077465. Архівовано з джерела 15 Липня 2021
- ↑ Алексей Павлович Болотов. [11] — Тип. Штаба отдѣльнаго корпуса Внутренней стражи, 1842-01-01. — 412 с. Архівовано з джерела 15 Липня 2021
- ↑ [12] — Directmedia, 2013-03-15. — 1295 с. — ISBN 9785445800569. Архівовано з джерела 15 Липня 2021
