Користувачка:Жук Світлана/Чернетка
Tongue-in-cheek (укр.: "жартівливий"; досл.; "язик за щокою") є ідіомою в англійській мові, що описує гумористичне або саркастичне висловлювання, виражене в серйозній манері.
Історія[ред. | ред. код]
Фраза спочатку виражала презирство, але до 1842 року набула сучасного значення[1][2][3]. Серед перших людей, хто користувався фразою, був Вальтер Скотт у своєму романі "Пертська діва" 1828 року.
Фізичний акт прикладання язика до щоки колись означав зневагу[4]. Наприклад, у книзі Тобіаса Смоллетта "Пригоди Родеріка Рендома", що вийшла друком у 1748 році, однойменний герой їде каретою до Бата і дорогою затримує розбійника. Це провокує сутичку з менш сміливим пасажиром:
He looked back and pronounced with a faltering voice, 'O! 'tis very well—damn my blood! I shall find a time.' I signified my contempt of him by thrusting my tongue in my cheek, which humbled him so much, that he scarce swore another oath aloud during the whole journey.
Фраза з'являється в 1828 році в "Пертській діві" Вальтера Скотта:
The fellow who gave this all-hail thrust his tongue in his cheek to some scapegraces like himself.
Невідомо, як Скотт хотів, щоб читачі зрозуміли цю фразу. Більш сучасний іронічний сенс з'явився у вірші "Легенди Інґолдсбі" англійського священнослужителя Річарда Бархема 1842 року, в якому француз оглядає годинник і плаче:
"Superbe! Magnifique!" / (з язиком у щоці).
Іронічне вживання пов'язане з ідеєю придушення веселощів - прикусити язика, щоб запобігти вибуху сміху.
Дивіться також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Owens, Gene (4 December 2007). 'Tongue in cheek' is cut-and-dried phrase.
- ↑ View source for Tongue-in-cheek - Wikipedia. en.wikipedia.org (англ.). Процитовано 23 березня 2024.
- ↑ View source for Tongue-in-cheek - Wikipedia. en.wikipedia.org (англ.). Процитовано 23 березня 2024.
- ↑ Ayto, John (2009). From the horse's mouth: Oxford dictionary of English idioms (вид. 3rd ed). Oxford: Oxford university press. ISBN 978-0-19-954379-3.