Користувачка:Zlir'a/методи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Цитохімічне виявлення активності β-галактозидази, пов'язаної із клітинним старінням[ред. | ред. код]

Клітинне старіння — це необоротна зупинка клітинного циклу, що може відбуватись внаслідок ушкодження ДНК та інших видів стресу, а також через надекспресію деяких онкогенів<campisi>. Попри існування певної кількості маркерів клітинного старіння, жоден із них не є унікальним для цього стану. Єдиним найбільш розповсюдженим і визнаним методом виявлення клітинного старіння є вимірювання активності β-галактозидази лізосом, пов'язаної із старінням, (англ. SA-βgal, Senescence-associated beta-galactosidase) при субоптимальному pH 6,0<collado>, у нормальних клітинах таку активність можна спостерігати тільки при pH 4,0<Debacq-Chainiaux>.

Для вимірювання активності SA-βgal можна використовувати спектрофотметричні, цитохімічні та флуоресцентні методи. Для цитохімічного виявлення використовується хромогенний субстрат 5-бромо-4-хлоро-індоліл-β-D-галактопіранозид, внаслідок розщеплення якого утворюється нерозчинна сполука синього кольору.