Користувач:Ірина Бучнєва/Чернетка/Ґрунти Сумської області

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ґрунти Сумської області формувались при взаємодії багатьох компонентів: рельєфу, геоморфології, клімату, рослинності. Це зумовило значне різноманіття типів ґрунтів. На території області зустрічаються понад 150 різновидів ґрунтів. Найбільшу площу займають чорноземи звичайні та типові. Найбільша розмаїтість ґрунтів характерні для лісостепової частини області. Найродючішими ґрунтами області є чорноземи типові та опідзолені чорноземи. Середній вміст гумусу ґрунтів області дорівнює 6%. Значна частина ґрунтів Харківщини зазнала антропогенного впливу через використання їх у сільськогосподарській діяльності. Вплив ерозії ґрунтів охоплює 41 % площі сільськогосподарських угідь.


На території області дерново-підзолисті ґрунти сформувались на на давньоалювіальних та воднольодовикових відкладах та лесовидних породах. Дерново-підзолисті ґрунти Сумщини поділяються на дерново-прихованопідзолисті піщані та глинисто-піщані ґрунти (борові піски), дерново-слабо-і середньопідзолисті піщані та глинисто-піщані, дерново-середньо-і слабопідзолисті супіщані і суглинкові та дерново-підзолисті глейові піщані та глинисто-піщані. [1]

Опідзолені ґрунти та опідзолені оглеєні ґрунти переважно на лесових породах представлені ясно-сірі опідзоленими, сірими опідзоленими, темно-сірими опідзоленими, чорноземами опідзоленими та ясно-сірими і сірими опідзоленими оглеєними ґрунтами.[1]

Чорноземи глибокі на лесових породах представлені чорноземами глибокими малогумусними та малогумусними вилугованими, середньогумусними та середньогумусними вилугованими, малогумусними карбонатними.[1]

Також на території області розташовані лучно-чорноземні ґрунти переважно на лесовидних породах, лучні ґрунти на делювіальних та алювіальних відкладах, лучно-болотні, болотні, торфовища та дернові ґрунти.[1]


Сумська область розташована у трьох географічних зонах: Полісся, Перехідна зона, Лісостепова зона. Відповідно до географічного зонування ґрунти Сумщини відрізняються родючістю і мають територіальні особливості. У Поліссі (Шосткинський, Ямпільський, Середино-Будський, частина Кролевецького району) переважають дерново-підзолисті ґрунти легкого механічного складу із вмістом гумусу 1-2%. У Перехідній зоні (Глухівський, Кролевецький, Путивльський райони) поширені сірі лісові ґрунти, чорноземи опідзолені легкосуглинкові із вмістом гумусу відповідно 1,5-2,5% і 2,5-3%. У зоні Лісостепу (всі інші райони) розташовані переважно чорноземи типові малогумусні, середньо- і легкосуглинкові, де, в залежності від механічного складу, вміст гумусу становить від 3,0 до 5,5%. [2]

Структура та динаміка основних видів земельних угідь У сучасних межах область займає 2383,2 тис. га або 4 % території України. По функціональному використанню земельний фонд області поділяється на:

сільськогосподарські угіддя 1698,0 тис. га (71,3 %),

у т.ч. ріллі 1226,3 тис. га

лісові та лісовкриті площі 460,9 тис. га (19,3 %);

забудовані землі 84,6 тис. га (3,6 %);

відкриті заболочені землі 62,6 тис. га (2,6 %);

під водою 30,9 тис. га (1,3 %);

інші землі 5,8 тис. га (1,9 %).[3]

За останніми  даними Головного управління Держгеокадастру у Сумській частка сільськогосподарських угідь області становить 71,2% від загальної площі області, з них власне рілля становить 51,5% (1,2 млн гектарів), що свідчить про високий  рівень  сільськогосподарського  освоєння  та  надмірну  розораність  її території.  Сіножаті  та  пасовища  займають  лише  18,8%  (447,2  тис.  гектарів),  а частка багаторічних насаджень становить всього 1% (24,4 тис. гектарів). [4]

  1. а б в г Ґрунти Сумської області. geomap.land.kiev.ua. Процитовано 7 лютого 2024.
  2. Гордієнко В.П. Гордиенко В.П. Gordienko V.P. Gordiienko V.P. Hordiienko V. Hordiienko V.P Hordiienko. scholar.google.com.ua. Процитовано 7 лютого 2024.
  3. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Сумській області у 2015 році, Процитовано 7 лютого 2024
  4. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища Сумської області, 2022 рік Процитовано 7 лютого 2024