.
Роздуми
- Про нейтральну точку зору, достовірність і верифікацію. Є певні шари реальності: інструментальна, медійна, документальна, побутова та інші. У кожному з цих вимірів явище чи особа існують одночасно. На мою думку, енциклопедія має наближатися до інструментальної реальності - науково встановленої істини, підкріпленої науковими дослідженнями. Водночас наука ніколи не встигає описати увесь світ, оскільки він все одно більший за будь-який опис. Тому і з'являються інші аспекти світу, які теж треба мати на увазі (наприклад, скандали з поп-зірками дуже важко підтвердити інструментально або документально, тим не менш, вони існують медійно, а ще більше - побутово). Отже, я вважаю, що ми повинні зображати реальність у першу чергу з інструментальної наукової точки зору («Целлокс - це експериментально і клінічно доведений засіб зупинки кровотечі»), далі з документальної («У документах МОЗ нема такого препарату»), потім з медійної («Заступник міністра МОЗ вважає Целлокс менш ефективним ніж звичайна губка») і побутової («Волонтери А продовжують купувати Целлокс для армії, коли волонтери Б перейшли на чистий хітозан»).
- Звідси «нейтральна точка зору» - це максимальне наближення до інструментальної істини («наука довела»). Далі можна наводити точки зору, які домінують у документах чи медіа, але з критичним науковим поглядом. Там, де наукову чи документальну істину встановити неможливо, потрібно навести точки зору авторитетних джерел з обов'язковою атрибуцію сказаного. Відмінність від побутової реальності «нейтральності» у тому, що за основу береться інструментальна наука, нейтральна до вподобань дослідника. Наприклад, еволюційні біологи досліджують еволюцію життя на Землі, незалежно від власних релігійних уподобань: серед еволюціоністів є християни, індуїсти, даосисти, мусульмани, атеїсти, агностики. При цьому антиеволюціоністи, зазвичай, спираються на авторитет позанаукових джерел - Біблії, Тори, Вед та інш. Таким чином, вікі-нейтральність - це відмова від оцінки на користь наукових фактів...-- 22:29, 6 грудня 2014 (UTC)
- Про енциклопедичність. Енциклопедія, за визначенням з нашої УкрВікі - це сукупність наукових знань з широкого кола питань. У широкому розумінні — збірка наукових відомостей. Визначення, на мій погляд, неточне, оскільки можуть існувати енциклопедії по типу Православної енциклопедії чи «консервопедії», проте загально передає суть: збірка наукових знань про світ. Отже і Вікіпедія, якщо вона претендує на найповніший і найоб'єктивніший опис світу, має прямувати до наукового еталону. Звісно, дійти до кінця їй ніколи не вдасться, оскільки науковий опис світу завжди відстає від побутового, але у тому і кайф від Вікі: вона твориться нескінченно. Щодо стилю: наукова мова часто суха і незрозуміла для неспеціаліста. Є приємні винятки, але їх небагато. Тому стиль, на мою думку, має бути неемоційний науково-популярний (бо часто наукпоп апелює до емоцій читача, щоб «зачепити» його). Близький до фактів, але зрозумілий середньому неспеціалісту. В англовікі є чудовий шаблон «too technical», у нас я його не знайшов. Щодо джерел: наукові, звісно, кращі, нейтральніші. Але, на жаль, на все їх не знайдеш. Тому іноді, навіть блог містить більше перевіреної інформації (якщо сам посилається на першоджерела), аніж CNN чи BBC. -- 17:09, 7 грудня 2014 (UTC)
- Про докторів наук та вітчизняних науковців. Я ніколи не вважав «що доктори наук ... у нас усі куплені», і, звісно, так не вважаю. В Україні (і Росії) є сотні докторів наук, особливо з наук природничих і деяких «непопулярних» гуманітарних наук, які сумлінно працювали і працюють у науці. Деяким із них пощастило, і вони зробили визначні відкриття і прославили власні лабораторії й інститути, принаймні у наукових колах (бо науковий успіх складається як з важкої праці, так і з удачі). З іншого боку, радянська наука завжди мала значний компонент імітаційної науки, коли ступені присвоювалися партійним і лояльним діячам (див. вибори до ВУАН 1929 року, наприклад - тоді все тільки почалося). Ці традиції погіршилися у часи незалежності. Ступені дійсно видаються людям, які є так чи інакше лояльними до керівництва установи чи держави, або навіть є самі певними керівниками. Від тієї ступені їхній науковий доробок не стає відомим у науковій спільноті. На щастя, у 2014 році ми побачили можливості зміни ситуації не лише на інструментальному, але й на документальному рівні. Моя позиція така: потрібно визначати якість роботи вченого інструментально через його визнання колегами (посилання на його роботи), міжнародною спільнотою (публікації у міжнародних рецензованих наукових журналах), суспільством (незалежні АД). Зважати на документальний рівень (папери від МОН і випуск обов'язкових у наших університетах посібників) поки треба з обережністю. -- 17:09, 13 грудня 2014 (UTC)
- Про негативну інформацію в статтях про живих людей. ВП:НТЗ вважаю однією з головних засад Вікіпедії. ВП:БЖЛ - це, на мою думку, гарне побажання. Людина може образитися на будь-що. Ви назвали мене актором, а я митець. Ви назвали мене науковцем, а я філософ і творець. Крім того, уявлення людини про себе - це суб'єктивна штука. Ось взяти Караваєва: видатний хірург, професор і киянин. Таким себе вважав, таким його називають офіційні медичні органи. А історики вам скажуть, що сучасники характеризували його як пристосуванця, який розвалив наукову і освітню роботу на власній кафедрі, занапастив університетську лікарню і заробив на пацієнтах стільки грошей, що викупив цілий район на околицях Києва - Караваєві дачі. Хто зараз чує тих сучасників (всесітньо відомих учених Хржонщевського і Перемежка)? Отже, традиція «мовчи про погане» у нас є і так. Не бачу необхідності її додатково розвивати. Явний наклеп, спростований особою, бажано, звісно, прибирати.-- 21:08, 6 грудня 2014 (UTC)
|
