Користувач:Drachedwd/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пахіонові (павутинні) грануляції
Схематичне зображення розрізу через склепіння черепа, яке ілюструє оболони мозку (Пахіонові грануляції зображені згори праворуч).
Деталі
Ідентифікатори
Латина Granulationes arachnoideae
Анатомічна термінологія

Павутинні грануляції (або пахіонові грануляції) - малі виступи, які утворює павутинна мозкова оболона (яка являє собою другий шар мозкових з оболон) в середині більш міцної й зовнішньо розташованої твердої мозкової оболони. Вони проникають у синуси твердої мозкової оболони мозку, і відводять спинномозкову рідину (ліквор) з субарахноїдального простору до кров'яного русла.

Найбільші грануляції лежать уздовж верхнього сагітального синусу, великого венозного утворення, розташованого в передньо-задньому напрямку вздовж центру голови (в середині черепа). Вони також знаходяться й уздовж інших синусів твердої оболони.

Функція

[ред. | ред. код]

Діфузія ліквора крізь пахіонові грануляції до верхнього сагітального синусу повертає СМР (спинномозкову рідину) до венозного русла.[1]

Павутинні грануляції діють як однобічні клапани. В нормі тиск спинномозкової рідини вищий за тиск у венозній системі, тому спинномозкова рідина через них легко відтікає до кров'яного русла. Якщо ж тиск зміниться, ліквор не йтиме назад до субарахноїдального простору. Причина наразі невідома. Вважається, що клітини ендотелію венозних синусів утворюють вакуолі спинномозкової рідини, які проходять через клітину й потрапляють у кров'яне русло.

Важливість павутинних грануляцій для дренажу СМР оспорюється. Згідно з деякими авторами, дренаж СМР відбувається через лімфатичні судини, пов'язані з екстракраніальними відділами черепних нервів. І велика частина ліквора, як вважають, залишає порожнину черепа через аксони І пари черепних нервів (n. olphactorius), розташованих у дірчастій пластинці решітчастої кістки (lamina cribrosa ossis ethmoidalis).[2][3]

Назва

[ред. | ред. код]

Назва "Пахіонові" павутинні грануляції одержали від дослідника Антоніо Паккіоні (або Пахіоні). В 1705 році він написав працю «Міркування про кулеподібні залози твердої мозкової оболонки людини», де описав ямочки грануляцій на внутрішній пластинці кісток склепіння черепа (надалі названі його іменем -"пахіонові ямки") та грануляції павутинної оболонки головного мозку, які беруть участь у циркуляції спинно-мозкової рідини (теж тривалий час називалися його іменем - "пахіонові грануляції").

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Martini, Frederick; Timmons, Michael; Tallitsch, Robert (2015). Human Anatomy (вид. Eighth). Boston: Pearson. с. 453. ISBN 0-321-88332-2.
  2. Linden Forest Edwards (1934). Anatomy for physical education, descriptive and applied. P. Blakiston's son & co., inc. с. 80. Процитовано 23 June 2012.
  3. Sir Henry Morris (1921). Morris's human anatomy. P. Blakiston's son & Company. с. 953. Процитовано 23 June 2012.

Додаткові зображення

[ред. | ред. код]