Користувач:KO3achOK 23/Чернетка
 Ювілейна монета до 150-річчя Полтаського товариства сільського господарства | |
| Дата заснування | 18 вересня 2015 |
|---|---|
| Засновники | ПП "Агроекологія", ФГ "Еко Маяк", ПП «Білоцерківська промислова група», ТОВ «Фірма «Астарта Київ», ТОВ «Агрофірма ім.Довженка», Полтавський державний аграрний університет |
| Голова | Шарий Григорій Іванович |
| Ключові особи | Антонець Семен Свиридонович |
| Адреса | 36011, м. Полтава, вул. Міщенка, 2, 2 поверх, каб. №35 |
| ЄДРПОУ | 40030659 |
| Офіційний сайт | facebook.com/groups/119333051885796/ |
“Поставте на перше місце людину - тоді у нас буде і органічне землеробство, і процвітаюча здорова держава”[1] – Семен Антонець
Громадська спілка “Полтавське товариство сільського господарства” створена провідними сільгоспвиробниками області з метою продовження кращих традицій, започаткованих Полтавським Товариством сільського господарства[2] 1865 року та реагування на сучасні виклики, спричинені соціально-економічними, природно-кліматичними та іншими процесами, що відбуваються в країні та світі.
Історія створення і відновлення Полтавського товариства сільського господарства[ред. | ред. код]
Створення Полтавського товариства сільського господарства ініціювали у 1860-х роках великі землевласники князі Лев і Сергій Кочубеї. Тоді саме скасували кріпосне право, й товариство повинно було вибудувати таку систему, яка б забезпечила дохідність господарювання у пореформений період. 29 вересня 1865 року в будинку Полтавського дворянського депутатського зібрання відбулося перше засідання товариства, на якому обрали його першого президента Сергія Кочубея.
28 жовтня (10 листопада) 1884 року на кошти ініціаторів на околиці Полтави з’явилося Дослідне поле — перша в Полтавській губернії наукова аграрна установа.
Членами товариства були не лише люди з повітів Полтавської, а й Харківської, Київської, Чернігівської, Херсонської губерній, півдня Росії й навіть іноземці, а також відомі вчені Василь Докучаєв, Дмитро Менделєєв, Іван Стебут та інші. У 1887 році товариство налічувало 450 осіб.
Коло питань, якими займалися члени товариства, було широке. Крім дослідів, що мали важливе значення для розвитку сільського господарства, проводили з’їзди, повітові ярмарки, сільгоспвиставки, які сприяли навчанню всіх охочих займатися сільським господарством.
Часто між членами товариства виникали наукові дискусії, вони висловлювали конкретні думки, пропозиції. Унаслідок дискусій між князем Володимиром Кудашевим і агрономом Олександром Ізмаїльським щодо переваг мілкої оранки або мілкого обробітку ґрунту з’явилася система ґрунтозахисного обробітку ґрунту, про яку на Полтавщині згадали у 1970-х роках, коли з ініціативи тодішнього керівника області Федора Моргуна проводили широкомасштабний експеримент з упровадження ґрунтозахисної безплужної системи землеробства, яка забезпечувала значне зростання врожайності сільськогосподарських культур зі зниженням затрат праці, пального, засобів на обробіток ґрунту, захист ґрунтів від ерозії порівняно з оранкою.
Перевагами цієї системи вміло користуються у ПП «Агроекологія» Шишацького району (нині Миргородський) Полтавської області, поєднуючи мілкий обробіток з повною відмовою від синтетичних мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин.
Товариство займалося питаннями становлення і розвитку науково обґрунтованих сівозмін, лісозбереження, було створено спеціальну організацію, яка заліснювала піски, боролася з ярами. Це питання актуальне й нині, коли заради наживи ігнорують науково обґрунтовані сівозміни, вирубують ліси, лісосмуги, що небезпечно, особливо в умовах глобального потепління і дефіциту вологи. Воно посприяло створенню в Полтавській губернії школи садівництва й городництва.
Не без ініціативи товариства було створено мережу метеостанцій. Створена у 1883 році на Полтавщині метеостанція існує й досі біля території Дослідного поля.
Значну увагу товариство приділяло розвитку тваринництва, особливо конярства. Вживали заходів для збільшення поголів’я коней, розвитку Дібрівського кінного заводу, який нині спеціалізується на рисистому конярстві.
Полтавська губернія тих часів була одним із центрів розвитку вівчарства в Україні.
Розвивали свинарство. У 1888 році на засіданні товариства з доповіддю «Про виробництво свинини як засобу підйому дохідності господарства» виступив Дмитро Квітка, який зауважив, що значно вигідніше експортувати за кордон хліб у вигляді свинини, ніж зерна. Цей вислів актуальний і нині. Нам потрібно експортувати продукти переробки, а не сировину.
Пізніше на базі відділу тваринництва Полтавської дослідної станції створили Всесоюзний інститут тваринництва.
Віцепрезидент товариства, перший губернський агроном Павло Дубровський став одним з ініціаторів створення теперішньої Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П.Котляревського.
З огляду на вагомі наукові та інші надбання Полтавського товариства сільського господарства його 150-річчя у 2015 році відзначили на державному рівні[3]. Тоді й виникла ідея його відновлення. Її запропонували Герой Соціалістичної Праці, Герой України, засновник ПП «Агроекології» Семен Антонець і академік Національної академії аграрних наук, директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН Віктор Вергунов.
Наукова спільнота підтримала пропозицію, і 18 вересня 2015 року в ПП «Агроекології» відбулися установчі збори з приводу заснування Громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства», президентом якої обрали Семена Антонця, а віцепрезидентом — Героя України, заслуженого працівника сільського господарства України Тетяну Корост.
Засновниками спілки стали сільгосппідприємства, а саме ПП «Агроекологія» Шишацького району (нині Миргородський), ФГ «Еко-Маяк» Котелевського району (нині Полтавський), ПП «Білоцерківська промислова група», ТОВ «Фірма «Астарта Київ», ТОВ «Агрофірма ім.Довженка» і Полтавська державна аграрна академія (Полтавський державний аграрний університет).
Мета діяльності Спілки[ред. | ред. код]
Сприяння сталому виробництву органічних продуктів харчування як основи збереження здоров'я населення та формування культури здорового харчування, через розробку і реалізацію науково-технічних програм, відновлення та збереження родючості ґрунтів, впровадження системи органічного землеробства, ощадливого ставлення до біологічного різноманіття і рівноваги в навколишньому середовищі.
Напрямки діяльності Спілки:[ред. | ред. код]
- організаційна розбудова об'єднання;
- просвітницько-інформаційна робота в сфері екології;
- розвиток органічного виробництва;
- просування органічних продуктів харчування на ринку;
- участь у формуванні та реалізації державної політики в сфері екологічного агровиробництва;
- сприяння розвитку українського села і сільських територій;
- наукові дослідження та розробки;
- охорона довкілля;
- міжнародне співробітництво;
- економічне партнерство.
Налагодження міжнародних зв’язків[ред. | ред. код]
До роботи у спілці долучалися її засновники, голова Полтавської обласної державної адміністрації, директори департаментів ОДА, очільники спеціалізованих об’єднань, депутати всіх рівнів, керівники і спеціалісти сільськогосподарських підприємств і організацій, фермерських господарств.
Чимало зустрічей президент товариства Семен Антонець провів із делегаціями інших країн, які приїжджали в господарство для вивчення технології органічного землеробства.
Останніми роками господарство «Агроекологія» налагоджує тісні міжнародні зв’язки. Його спеціалісти беруть активну участь у найбільших європейських виставках, розширюють ринок експортного збуту, налагоджують співпрацю з іншими країнами щодо експорту органічної продукції.
Джерела фінансування Громадської спілки “Полтавське товариство сільського господарства”[ред. | ред. код]
Власні ресурси Спілки, набуті за рахунок членських, вступних, благодійних внесків, інших передбачених Статутом надходжень, так і ресурси окремих членів Спілки, виділених в рамках реалізації конкретних бізнес- чи соціальних проектів, а також ресурси підприємств, установ, організацій, зацікавлених в діяльності відновленого Товариства, цільові кошти державного та місцевих бюджетів, гранти й допомоги відповідних міжнародних партнерських фондів і структур.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ПИСАРЕНКО В.М., АНТОНЕЦЬ А.С., ЛУК'ЯНЕНКО Г.В., ПИСАРЕНКО П.В., В.М.Писаренко, доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України (2017). "СИСТЕМА ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА АГРОЕКОЛОГА СЕМЕНА АНТОНЦЯ" (українська) . Полтава: Громадська спілка «Полтавське товариство сільського господарства». с. 125. ISBN 978-966-97494-2-0.
- ↑ В. М. Самородов, С. Л. Кигим (2015). "Полтавське сільськогосподарське товариство (1865-1920 рр.): історія, звитяги, першопостаті" (українська) . Дивосвіт. с. 157. ISBN 978-617-633-134-6.
- ↑ Нардепи проголосували за відзначення 150-річчя з часу заснування Полтавського товариства сільського господарства. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 11 лютого 2015. Процитовано 23 жовтня 2023.