Кудара-но Конікісі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кудара-но Конікісі (яп. 百済王) — один зі впливових японських шляхетських родів іноземного походження. Найбільшу вагу мав у період Асука. В період Нара завдяки вигідним шлюбам розширили свою присутність серед вищої бюрократії, його представники й далі обіймали значні державні посади й мали ранг не нижче п'ятого. Згодом рід занепав.

Історія[ред. | ред. код]

Сонгван, син Їчжа, вана корейської держави Пекче, після завоювання останньої військами Сілли 660 року, втік до Японії, де провів решту життя. Власне ім'я Сонгван змінив на Дзенкьо. Він спільно з іншими корейськими переселенцями влаштувався в повіті Пекче-гун у південній частині сучасної префектури Осаки, де вже компактно проживали ті, хто перебрався з Корейського півострова. Навіть у нинішній Японії багато представників корейської діаспори живуть у районі Ікуно-ку, що відповідає цьому регіону.

Процес приєднання нащадків Сонгвана до японської знаті тривав досить довго. Лише у 691 року Імператор Дзіто надав їм нове родове ім'я Кудара-но Конікісі, що означає «ван Пекче» (конікісі — це «ван», а Кудара — японською назва Пекче). За часів Кудара-но Конікісі Кейфуку клан перемістився до міста Хіраката в північній частині сучасної префектури Осаки. Саме Кейфуку пожертвував золото для позолоти статуї Будди в храмі Тодайдзі в Нарі. Він звів як родовий великий храм, названий Кударадзі, тобто храм Пекче. Цей храм був знищений пожежею, на його місці розплановано парк. Неподалік є синтоїстський храм Кудара-дзіндзя, споруджений приблизно тоді ж.

У період Нара рід Кудара-но Конікісі породичався з Імператорським правлячим домом, а також із могутніми японськими кланами, насамперед Фудзівара. Це дало змогу досягти посади губернаторів провінцій і військових звань на кшталт генерала, а 3 представники клану отримали третій чиновницький ранг. На початку IX століття починається поступовий занепад Кудара-но Конікісі, до початку X століття він щезає з політичного життя.

Відомі представники[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Tanaka Fumio 田中史生: Kanmu chō no Kudara no Konikishi shi' 桓武朝の百済王氏, Nihon kodai kokka no minzoku shihai to toraijin 日本古代国家の民族支配と渡来人, pp. 72–109, 1997.
  • Ōtsubo Hidetoshi 大坪秀俊 : Kanmu chō ni okeru Kudara no Konikishi shi 桓武朝における百済王氏, Ryukoku-shidan 龍谷史壇, NO. 119/120, pp. 118—177, 2003.