Кузьмак Микола Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кузьмак Микола Іванович
Кузьмак Микола Іванович в перщому ряді, перший з лівого боку
Кузьмак Микола Іванович в перщому ряді, перший з лівого боку
Кузьмак Микола Іванович в перщому ряді, перший з лівого боку
Народився 20 липня 1929(1929-07-20) (94 роки)
Явора
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор біологічних наук

Кузьмак Микола Іванович ― український вчений-природознавець, доктор біологічних наук, професор, академік АННП України, спеціаліст у галузі біохімії гормонів та фізіології людини і тварин.

Народження, освіта та діяльність[ред. | ред. код]

Народився 20 липня 1929 року в с. Явора Турківського району Львівської області в сім'ї дорожнього майстра і селянки.

Після закінчення семи класів Туркіської НСШ в 1943 році, поступив на навчання в Бориславське медичне училище (тепер Бориславський медичний коледж), яке успішно закінчив у 1948 році. Після закінчення училища, працював фельдшером у с. Грушів Меденицького (тепер Дрогобицького району) і паралельно в 1949 році поступив у Львівський інститут фізичної культури за спеціальністю "Фізична культура". Після закінчення з 1953 по 1957 р. працював викладачем фізвиховання в Бориславському педагогічному училищі, а коли його було закрито, перейшов працювати на посаду вчителя фізвиховання СШ №1 м. Борислава.

З 1959 р. по 1964 р. навчався у Львівському університеті на біологічному факультеті та одночасно з 1962 р. викладав анатомію в Нестерівському медучилищі, а з 1965 р. очолив лабораторію з клінічної біохімії Бориславського міжрайонного протизобного диспансеру. Тут і розпочав свою наукову роботу, присвячену вивченню впливу гормональних дисфункцій щитоподібної залози на вміст глюкопротеїдів у сироватці крові.

З 1966 р. по 1968 р. працював викладачем кафедри біохімії Цілиноградського (тепер Астана) медичного інституту (Казахстан), де завершив розпочату кандидатську десертацію, яку успішно захистив у 1968 році в Львівському державному медичному інституті, і після цього повернувся в Україну.

З 1969 р. по 1986 р. працював на посадах старшого викладача, доцента і згодом протягом 12-ти років був завідувачем кафедри загальнонаукових дисциплін загальнотехнічного факультету Львівського політехнічного інституту. З 1986 року перейшов працювати на кафедру педагогіки Дрогобицького державного педагогічного універстету імені Івана Франка, згодом психології і з 1992 року став завідувачем кафедри основ медичних знань, а згодом кафедр: вікової фізіології та шкільної гігієни, біології, валеології та фізичної реабілітації біологічного факультету Дрогобицього педагогічного університету імені Івана Франка.

З 2000 р. до самої смерті в 2017 р. працював професором кафедри біології Дрогобицького університету ім. І. Франка, де користувався заслуженим авторитетом серед студентів і викладачів університету. Також протягом цього часу був академіком Української академії наук національного прогресу.

Основні навчальні курси та наукова робота[ред. | ред. код]

Основний напрямок наукової діяльності професора присвячений вивченню фізіологічних механізмів глюкопротеїдів в організмі людини і ссавців. З цієї проблеми вчений опублікував понад 100 наукових праць і 2 підручники, та видав 2-і монографії.

Основні навчальні курси:

  1. Фізіологія людини і тварини
  2. Фізіологічні основи фізичної культури і спорту
  3. Основи патологічної фізіології

Сфера наукових інтересів[ред. | ред. код]

До сфери наукових інтересів вченого належали фізіологія людини і тварини, клінічна біохімія, ендокринологія, клініко-лабораторна діагностика, валеологія та геронтологія.

Література[ред. | ред. код]

  • Р. І. Поцюрко. Віхи історії коледжу до 70-річчя Бориславського медичного коледжу/ Борислав 2016
  • Інформаційний вісник. Біологічний факультет: Роки становлення 1998-2008/ Дрогобич-Трускавець 2008

Посилання[ред. | ред. код]