Кінець світу (фільм, 1962)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кінець світу
рос. Конец света
Жанр комедія
Режисер Борис Бунеєв
Сценарист Василь Соловйов
У головних
ролях

Євгенія Колмикова
Тетяна Пельтцер
Віталій Поліцеймако
Станіслав Любшин
Оператор Лев Рагозін
Олександр Хвостов
Композитор Євген Птичкін
Художник Ольга Бєднова
Кінокомпанія Кіностудія ім. М. Горького
Тривалість 85 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1962
IMDb ID 5013852

«Кінець світу» (рос. «Конец света») — радянський антирелігійний комедійний фільм 1962 року режисера Бориса Бунеєва.

Сюжет[ред. | ред. код]

У село Опенки приїжджає молодий священик отець Михайло. Відновивши напівзруйновану церкву, батюшка починає службу. Одночасно в селі з'являється дідок Філін, який називає себе «святого життя людиною», і оселившись у Мотрони, яка втратила на війні сина, починає залучати сільських бабусь в свою «віру». Недосвідчений батюшка не витримує конкуренції з запеклим шарлатаном в боротьбі за уми сільських бабусь, і їде, іронічно про себе кажучи: «Молодий фахівець дезертирував з трудового фронту». Місцева влада, повісивши на церкві табличку: «Пам'ятник архітектури. Охороняється державою», закриває церкву і бадьоро рапортує в район про велику перемогу наукового атеїзму. Однак, радіє закриттю церкви і Філін, і в самий розпал літніх жнив він оголошує наступ «кінця світу» відводячи бабусь на Лису гору. Цим заходом зацікавлюється районна міліція і дільничний застає «святого старця» — але не зі своєю «паствою», що сиділа на Лисій горі голодною в очікуванні апокаліпсису, а на колгоспному городі з краденими огірками, і визнає в ньому старого знайомого — розкуркуленого палія колгоспної стайні.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]