Кінуренова кислота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кінуренова кислота
Kynurenic acid.svg
Назва за IUPAC 4-hydroxyquinoline-2-carboxylic acid
Інші назви Kinurenic acid, kynuronic acid, quinurenic acid, transtorine
Ідентифікатори
Номер CAS 492-27-3
PubChem 3845
KEGG C01717
Назва MeSH Kynurenate
ChEBI CHEBI:18344
SMILES
InChI
Властивості
Молекулярна формула C10H7N1O3
Молярна маса 189.168
Зовнішній вигляд Жовтий порошок
Густина 1,43 г/см3
Тпл 282,5 °C
Ткип 358,364 °C
Розчинність (вода) розчинна до 75 mM в DMSO
Кислотність (pKa) 3.487
Небезпеки
Температура спалаху 170,533 °C
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Кінуренова кислота (KYNA) — один з продуктів нормального метаболізму амінокислоти L-триптофану, нейроактивна речовина. Виявляє антиексайтотоксичні та антиконвульсантні властивості, за механізмом дії — антагоніст збуджуючих нейрорецепторів. Завдяки вказаним властивостям, може використовуватись при терапії нейрологічних патологій. В свою чергу, підвищена концентрація кінуренової кислоти в організмі є симптомом ряду патологічних станів.

Кінуренова кислота була відкрита в 1853 році німецьким хіміком Юстусом фон Лібіхом в сечі собаки, завдяки чому і отримала таку назву.[1]

В організмі кінуренова кислота безпосередньо синтезується з L-кінуреніна в реакції, що каталізується ферментом кінуренін-оксоглутарат трансаміназою.

Механізми дії[ред.ред. код]

KYNA найбільш активно діє на три рецептори:

Окрім того, кінуренова кислота здатна зв'язуватися з субодиницею GluR2 АМРА-рецептора, виявляючи при цьому властивості слабкого конкурентного антагоніста.[5]

Роль в патологічних станах[ред.ред. код]

Висока концентрація кінуренової кислоти в організмі спостерігається при кліщовому енцефаліті, шизофренії, та та розладах, пов'язаних з інфікуванням ВІЛ. В усіх цих випадках підвищення концентрації речовини в організмі супроводжується розвитком психопатичних симптомів.

Механізми, що включають підвищений рівень кінуренової кислоти в мозку, були запропоновані для пояснення розвитку шизофренії: основним механізмом дії в цій гіпотезі є вплив речовини на допамінову сигнальну систему в середньому мозку. Таким чином, згідно з даною гіпотезою, впливаючи одночасно на активність допамінової системи та на NMDA-рецептори, каїнова кислота поєднує допамінову та глутаматну теорії генезису шизофренії.[6][7]

Також висока концентрація кінуренової кислоти в сечі може бути ознакою деяких типів розладу метаболізму, наприклад піроксидинового дефіциту або дефіциту ферменту кінуренінази.

При зниженні концентрації кінуренової кислоти в мозку піддослідних мишей тварини демонструють значне покращення когнітивних функцій.[8]

Література[ред.ред. код]

  1. Liebig, J., Uber Kynurensäure, Justus Liebigs Ann. Chem., 86: 125—126, 1853.
  2. Dobelis P., Varnell A., and Cooper, D.C. (2011). «Nicotinic α7 acetylcholine receptor-mediated currents are not modulated by the tryptophan metabolite kynurenic acid in adult hippocampal interneurons». Nature Precedings. doi:10.1038/npre.2011.6277.1.  Проігноровано невідомий параметр |unused_data= (довідка)>
  3. Grilli M, Raiteri L, Patti L, Parodi M, Robino F, Raiteri M, Marchi M (2006). «Modulation of the function of presynaptic α7 and non-α7 nicotinic receptors by the tryptophan metabolites, 5-hydroxyindole and kynurenate in mouse brain». Br. J. Pharmacol. 149 (6). с. 724–32. doi:10.1038/sj.bjp.0706914. PMC 2014664. PMID 17016503. 
  4. Wang J, Simonavicius N, Wu X, Swaminath G, Reagan J, Tian H, Ling L (2006). «Kynurenic acid as a ligand for orphan G protein-coupled receptor GPR35». J. Biol. Chem. 281 (31). с. 22021–8. doi:10.1074/jbc.M603503200. PMID 16754668. 
  5. Prescott C, Weeks AM, Staley KJ, and Partin KM (2006). «Kynurenic acid has a dual action on AMPA receptor responses». Neurosci Lett. 402 (1-2). с. 108–12. doi:10.1016/j.neulet.2006.03.051. 
  6. Erhardt S, Schwieler L, Nilsson L, Linderholm K, Engberg G (2007). «The kynurenic acid hypothesis of schizophrenia». Physiol. Behav. 92 (1–2). с. 203–9. doi:10.1016/j.physbeh.2007.05.025. PMID 17573079. 
  7. Erhardt S, Schwieler L, Engberg G (2003). «Kynurenic acid and schizophrenia». Adv. Exp. Med. Biol. 527. с. 155–65. PMID 15206728. 
  8. Robert Schwarcz; Elmer, Greg I; Bergeron, Richard; Albuquerque, Edson X; Guidetti, Paolo; Wu, Hui-Qiu; Schwarcz, Robert (2010). «Reduction of Endogenous Kynurenic Acid Formation Enhances Extracellular Glutamate, Hippocampal Plasticity, and Cognitive Behavior». Neuropsychopharmacology 35 (8). с. 1734–1742. doi:10.1038/npp.2010.39. PMC 3055476. PMID 20336058. 

Зовнішні посилання[ред.ред. код]