Температура кипіння

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Температу́ра кипі́ння і конденса́ції (рос. температура кипения; англ. boiling point; нім. Siedetemperatur f) — температура, при якій пружність насиченої пари дорівнює зовнішньому тискові; при досягненні цієї т-ри рідина починає кипіти. Температура кипіння відповідає температурі насиченої пари над плоскою поверхнею рідини, що кипить, бо сама рідина завжди дещо перегріта відносно температури кипіння.

З ростом тиску температура кипіння збільшується (див. рівняння Клапейрона-Клаузіуса). Граничною температурою кипіння є критична температура речовини, коли температура, при якій густина і тиск насиченої пари стають максимальними, а густина рідини, що перебуває у динамічній рівновазі з парою, стає мінімальною.

Температура кипіння при атмосферному тиску наводиться зазвичай, як одна з основних фізичних властивостей хімічно чистої речовини.

Температура кипіння води в залежності від тиску[1]:

Тиск (атм) Темп. °C Тиск (атм) Темп. °C
0.01 6.698 1.5 110.79
0.02 17.20 2.0 119.62
0.04 28.64 2.5 126.79
0.1 45.45 3.0 132.88
0.2 59.67 4.0 142.92
0.3 68.68 5.0 151.11
0.4 75.42 6.0 158.08
0.5 80.86 7.0 164.17
0.6 85.45 8.0 169.61
0.7 89.45 9.0 174.53
0.8 92.99 10.0 179.04
0.9 96.18 20.0 211.38
1.0 99.09 25.0 222.90
1.033 100.0 50.0 262.70
100.0 309.53

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]