Лава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фонтан лави висотою 10 метрів, Гаваї, США
Аа-лава. Гаваї.
Скам'яніла лава

Ла́ва — природний силікатний розплав глибинних мас, що виливається на поверхню з тріщин у земній корі або з кратерів вулканів. Від магми відрізняється відсутністю газів, які звітрюються під час виверження. Внаслідок застигання лави утворюються ефузивні гірські породи.

Лава — це, як правило, розжарена (690–1200°С) рідка або дуже в'язка маса з частково або повністю розплавлених гірських порід, яка вилилася або була витиснута на земну поверхню під час вулканічного виверження.

Походження терміну[ред.ред. код]

Цей термін походить від латинського дієслова лабі, яке означає «сповзати» і влучно описує лавові потоки, які стікають стрімкими схилами вулкану.[1]

Види[ред.ред. код]

Найбільш розповсюджена базальтова, андезитова, дацитова і ріолітова лава, рідше трахітова, фонолітова, пантелеритова, комендитова, онгонітова. Лава, вивержена на суху земну поверхню — аа-лава; пахоехое (пехуху) — лавовий потік з хвилеподібною склуватою поверхнею, часто скрученою в складки, іноді пальцеподібний, розділений на окремі струмені, нерідко з тунелями. Лава, яка вилилася під водою, називається кульовою (подушковою, еліпсоїдальною, піллоу-лавою). Вона являє собою скупчення округлих «подушок» або «куль», втиснених одна в одну, або довгастих трубок, що сполучаються за допомогою шийок.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. журнал «Пробудись!», лютий 2007 стор. 14

Література[ред.ред. код]

Інтернет-ресурси[ред.ред. код]