Лоенгрін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Про оперу Р. Вагнера див. Лоенгрін (опера)

Лоенгрін (Lohengrin — від старішого Loherangrin) — герой середньовічного німецького куртуазного епосу кінця XIII в. Вперше згадується у поемі середньовічного поета Вольфрама фон Ешенбаха «Парцифаль».

У Вольфрама Лоенгрін, син Парсифаля, виступає на захист юної герцогині Брабантской і стає її чоловіком; покинувши її, він повертається знову до лицарів св. Грааля — у замок Монсальватч. Ця основна форма сюжету зберігається й у пізніших його розробках, з яких особливої уваги заслуговує «Лебединий лицар» (Schwanritter) Конрада Вюрцбургского (кінець XIII в.). Німецькі романтики воскрешають сюжет Л., що здобуває широку популярність завдяки музичній драмі Рихарда Вагнера.

На честь героя було названо астероїд.

Джерела і Бібліографія[ред.ред. код]

  • електронна енциклопедія
  • I. С. Hippeau, 1874; франц. текст XIV в. — вид. de Reiffenberg, Bruxelles, 1864; нім. текст — изд. Rückert, 1857; текст Конрада — изд. Roth, 1861.
  • II. Elster Е., Beiträge zur Kritik des Lohengrin, 1884; Panazer Fr., Lohengrinstudien, 1894.