Магнітуда землетрусу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Магнітуда землетрусу (рос. магнитуда землетрясения, англ. magnitude of an earthquake, нім. Magnitude f des Erdbebens, Stärke f des Erdbebens) — умовна величина, що характеризує кількість енергії, яка виділилася у вогнищі землетрусу. Пропорційна лоґарифму максимальної амплітуди зміщення частинок ґрунту, яке фіксується сейсмічними станціями. Максимальна магнітуда землетрусу становить близько 9,5, що відповідає енергії 1019 Дж.

Формула:

M = {2 \over 3} (\lg E - 11{,}8),

де E — енергія землетрусу в джоулях.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]