Манган
Манґа́н (символ Mn) – хемічний елемент з атомним номером 25. Метал, який відповідає цьому елементу — марганець.
Зміст |
Загальна інформація [ред.]
Атомна маса Манґану 54.9381 а.о.м. Це сріблясто-білий крихкий метал. Густина 7.470 (293 К). tплав 1244°С, tкип 2095°С. Манґан парамагнітний при низьких температурах. Це поширений елемент, його кларк в земній корі 0.1% (за масою), в ультраосновних породах – 0.15%, основних - 0.2%, середніх - 0.12%, кислих - 0,06%, осадових - 0.07%, кам. метеоритах – 0.2%. Вміст Манґану в океанічній воді 2·10-7 %, в живій речовині Землі 1·10-3%, у ґрунті 8.5·10-2%.
Манґан повільно реагує з водою, розчиняється в кислотах, реагує з усіма неметалами (при нагріванні), крім водню. Представлений в основному оксидами, карбонатами і в меншій мірі – силікатами манґану. Основні мінерали манґану: піролюзит, гаусманіт, псиломелан, манганіт, брауніт, родохрозит, родоніт. Крім того, манґан містять мінерали: велініт. Внаслідок кристалохімічної близькості манґану до трьох найважливіших петрогенних елементів – Fe, Mg, Ca – широко представлений як ізоморфна домішка в породотвірних мінералах (олівінах, ґранатах, слюді, карбонатах). Значну кількість манґану містять залізо-марганцеві конкреції.
Історія [ред.]
Перший зразок металевого мангану одержав Йоган Ґоттліб Ган у 1774 р відновленням MnO2 вугіллям.
Походження назви [ред.]
Назва походить з грецької μαυγάυμι — «добре знебарвлюю». Очевидно зв'язано із окиснюючими властивостями сполук марганцю.
Застосування [ред.]
Манґан використовується в основному в чорній металургії (майже 95% мангану іде на розкиснення і десульфуризацію сталі і чавуну і на добавки в спеціальні сталі), при виплавці різних сплавів кольорових металів, для створення антикорозійних покриттів. Добавка мангану до заліза і сталі істотно підвищує їх в’язкість, ковкість і твердість. У розплав манган вводять у вигляді феромарганцю (70-80% Mn, 0,5-1% С, інше Fe). У кольоровій металургії манган застосовується для отримання марганцевистої бронзи, латуні та інших сплавів з кольоровими металами, що підвищує їхню міцність і додає антикорозійні властивості. У металургії використовуються руди із вмістом 30-36% мангану і менше 0,2% фосфору. Сполуки мангану широко використовують при виробництві скла, оліфи і в гальванічних елементах (піролюзит), в медицині (перманганат калію), у фарбувальній справі (хлорид і сульфат мангану). Є також складовою частиною мікродобрив. Діє на центральну нервову систему. Гранична допустима концентрація 0,2 мг/м³.
Біологічна роль [ред.]
Впливає на ріст людини. Необхідний для утворювання кісток, збереження репродуктивної функції організму, метаболізму глюкози та ліпідів. Входить до складу ферментних систем, які виконують окисно-відновні реакції внутрішньоклітинного обміну. В організмі людини міститься 20 мг мангану, найбільше в кістках, решта - в тканинах і мозку. При дефіциті порушується фосфорно-кальцієвий обмін, що призводить до розвитку рахіту. Mn прискорює утворення антитіл, посилює синтез гормонів щитоподібної залози, позитивно впливає на засвоєння йоду. Його сполуки використовують при невритах. Найбільше його у крупах, борошні, малині, смородині, капусті і горосі.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет - Донецьк:"Вебер", 2008. – 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
