Манган

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Запит «Марганець» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
Манґан (Mn)
Атомний номер 25
Зовнішній вигляд
простої речовини
твердий, крихкий світло-сірий метал
Шматки чистого Манґану (99.99%), очищені методом електролізу. Зліва для порівняння куб об'ємом 1 см³ із надчистого Манґану (99.99% = 4N).
Властивості атома
Атомна маса
(молярна маса)
54.93805 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома 135 пм
Енергія іонізації
(перший електрон)
716.8 (7.43) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація [Ar] 3d5 4s2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус 117 пм
Радіус іона (+7e)46 (+2e)80 пм
Електронегативність
(за Полінгом)
1.55
Електродний потенціал 0
Ступені окиснення 7, 6, 4, 3, 2, 0, -1
Термодинамічні властивості
Густина 7.21 г/см³
Питома теплоємність 0.477 Дж/(K моль)
Теплопровідність (7.8) Вт/(м К)
Температура плавлення 1517 K
Теплота плавлення (13,4) кДж/моль
Температура кипіння 2235 K
Теплота випаровування 221 кДж/моль
Молярний об'єм 7.39 см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки кубічна
Період ґратки 8.890 Å
Відношення c/a n/a
Температура Дебая 400.00 K
Періодична система елементів
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Fl Uup Lv Uus Uuo
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Манґа́н (символ Mn) – хімічний елемент з атомним номером 25. Метал, який відповідає цьому елементу — марганець.

Манґан

Загальна інформація[ред.ред. код]

Атомна маса Манґану 54.9381 а.о.м. Це сріблясто-білий крихкий метал. Густина 7.470 (293 К). tплав 1244°С, tкип 2095°С. Манґан парамагнітний при низьких температурах. Це поширений елемент, його кларк в земній корі 0.1% (за масою), в ультраосновних породах – 0.15%, основних - 0.2%, середніх - 0.12%, кислих - 0,06%, осадових - 0.07%, кам. метеоритах – 0.2%. Вміст Манґану в океанічній воді 2·10-7 %, в живій речовині Землі 1·10-3%, у ґрунті 8.5·10-2%.

Манґан повільно реагує з водою, розчиняється в кислотах, реагує з усіма неметалами (при нагріванні), крім водню. Представлений в основному оксидами, карбонатами і в меншій мірі – силікатами манґану. Основні мінерали манґану: піролюзит, гаусманіт, псиломелан, манганіт, брауніт, родохрозит, родоніт. Крім того, манґан містять мінерали: велініт. Внаслідок кристалохімічної близькості манґану до трьох найважливіших петрогенних елементівFe, Mg, Ca – широко представлений як ізоморфна домішка в породотвірних мінералах (олівінах, ґранатах, слюді, карбонатах). Значну кількість манґану містять залізо-марганцеві конкреції.

Історія[ред.ред. код]

Перший зразок металевого мангану одержав Йоган Ґоттліб Ган у 1774 р відновленням MnO2 вугіллям.

Походження назви[ред.ред. код]

Назва походить з грецької μαυγάυμι — «добре знебарвлюю». Очевидно зв'язано із окиснюючими властивостями сполук марганцю.

Застосування[ред.ред. код]

Манґан використовується в основному в чорній металургії (майже 95% мангану іде на розкиснення і десульфуризацію сталі і чавуну і на добавки в спеціальні сталі), при виплавці різних сплавів кольорових металів, для створення антикорозійних покриттів. Добавка мангану до заліза і сталі істотно підвищує їх в’язкість, ковкість і твердість. У розплав манган вводять у вигляді феромарганцю (70-80% Mn, 0,5-1% С, інше Fe). У кольоровій металургії манган застосовується для отримання марганцевистої бронзи, латуні та інших сплавів з кольоровими металами, що підвищує їхню міцність і додає антикорозійні властивості. У металургії використовуються руди із вмістом 30-36% мангану і менше 0,2% фосфору. Сполуки мангану широко використовують при виробництві скла, оліфи і в гальванічних елементах (піролюзит), в медицині (перманганат калію), у фарбувальній справі (хлорид і сульфат мангану). Є також складовою частиною мікродобрив. Діє на центральну нервову систему. Гранична допустима концентрація 0,2 мг/м³.

Біологічна роль[ред.ред. код]

Впливає на ріст людини. Необхідний для утворювання кісток, збереження репродуктивної функції організму, метаболізму глюкози та ліпідів. Входить до складу ферментних систем, які виконують окисно-відновні реакції внутрішньоклітинного обміну. В організмі людини міститься 20 мг мангану, найбільше в кістках, решта - в тканинах і мозку. При дефіциті порушується фосфорно-кальцієвий обмін, що призводить до розвитку рахіту. Mn прискорює утворення антитіл, посилює синтез гормонів щитоподібної залози, позитивно впливає на засвоєння йоду. Його сполуки використовують при невритах. Найбільше його у крупах, борошні, малині, смородині, капусті і горосі.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]