Миколка-паровоз (фільм)
Миколка-паровоз | |
|---|---|
| рос. «Миколка-паровоз» | |
| Жанр | дитячий |
| Режисер | Лев Голуб |
| Сценарист | Садкович Микола Федорович і Линьков Михайло Тихонович |
| У головних ролях |
Георгій Гумілевськийd, Nikolay Barmind, Sergey Troitskyd, Tamara Trushinad, Стомма Здислав Францевич, Глєбов Гліб Павлович, Yawhen Palosind, Alyaksandr Kistowd, Кулаков Віктор Іванович, Q26712685?, Q98936771? і Q105941567? |
| Оператор | Oleg Avdeyevd |
| Композитор | Uladzimir Alownikawd і Yury Belzatskyd |
| Кінокомпанія | Білорусьфільм |
| Тривалість | 93 хв. |
| Мова | російська |
| Країна | СРСР |
| Рік | 1956 |
| IMDb | ID 3156632 |
«Миколка-паровоз» (рос. «Миколка-паровоз») — білоруський радянський дитячий художній фільм за мотивами однойменної повісті Михайла Линькова, знятий на кіностудії Білорусьфільм в 1956 році. Режисер — Лев Голуб.
Сюжет[ред. | ред. код]
1916 рік. Білоруський хлопець Миколка на прізвисько Паровоз мешкає на залізниці у вагоні-теплушці в родині паровозного машиніста — разом з батьками і дідом. Разом з дідом він стає учасником багатьох веселих пригод.
Батько Миколки допомагає підпільникам і потрапляє до в'язниці. Миколка вирішує поскаржитися цареві на начальника станції, який творить несправедливість. Однак замість вислухати, хлопця б'ють жандарми просто під портретом царя так, що на тілі лишаються відбитки двоголових царських орлів. Після побиття Миколка вирішує помститися...
У ролях[ред. | ред. код]
- Володя Гуськов — Миколка-паровоз
- Георгій Гумілевський — дід Остап
- Олеся Іванова — мати Миколки
- Микола Бармін — батько Миколки
- Петро Глєбов — міський голова
Цікавий факт[ред. | ред. код]
У кадрах фільму назавжди зберігся старий вокзал станції Гродно[1].
Посилання[ред. | ред. код]
- Фільм «Миколка-паровоз» (1956) [Архівовано 26 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Фільм «Миколка-паровоз» (1956) дивитись онлайн [Архівовано 2 листопада 2017 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Історія вокзалу станції Гродно. Архів оригіналу за 27 травня 2018. Процитовано 3 червня 2018.
|
