Модель Рікера
У теорії хаосу (а саме, в динаміці популяцій), модель Рікера — модель зростання популяції. Названо на честь Білла Рікера, який запропонував її 1954 року.
Визначення[ред. | ред. код]
Модель Рікера описує кількість особин у дискретний момент часу залежно від кількості особин попереднього покоління на момент часу [1]:
Параметр інтерпретується як внутрішня швидкість зростання популяції, а — як біологічна ємність середовища. Ця модель може розглядатися як граничний випадок моделі Гасселя[2] .
Аналіз[ред. | ред. код]
Розрахунки показують, що:
- при населення буде прямувати до одного певного значення;
- при населення буде нескінченно коливатися в періодичному циклі;
- при зміна популяції матиме хаотичний характер, маючи циклічний період.
Таким чином, популяція, зростання якої змодельовано відповідно до моделі Рікера, матиме схожу, періодичну або хаотичну поведінку залежно від параметрів.
Застосування[ред. | ред. код]
Модель Рікера використовували в рибному промислі для прогнозування динаміки популяцій риб[3].
Варіанти[ред. | ред. код]
Запропоновано кілька моделей, заснованих на моделі Рікера, зокрема для розрахунку конкуренції за ресурси (конкуренція за рахунок експлуатації)[2][4].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ricker, W. E. Stock and Recruitment // Journal of the Fisheries Research Board of Canada. — 1954. — Т. 11, № 5 (21 квітня). — С. 559—623. Архівовано з джерела 16 червня 2020.
- ↑ а б Geritz S.A., Kisdi E. On the mechanistic underpinning of discrete-time population models with complex dynamics // J Theor Biol.. — 2004. — Т. 228, № 2, Число 21 (5). Архівовано з джерела 4 березня 2016.
- ↑ Ricker, W. E. Computation and Interpretation of Biological Statistics of Fish Populations // Bulletin of the Fisheries Research Board of Canada. — Оттава, 1975. — № 119 (21 квітня).
- ↑ Brännström A., Sumpter D.J. The role of competition and clustering in population dynamics // Proc Biol Sci.. — 2005. — Т. 272, № 1576 (21 квітня). — С. 2065. Архівовано з джерела 11 липня 2007.