Модерн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Виставковий павільйон спілки художників-модерністів «Сецесія» у Відні

Моде́рн (від фр. moderne — новітній, сучасний) — стильовий напрям в мистецтві (переважно в архітектурі, образотворчому й декоративно-ужитковому мистецтві) кінця XIX — початку ХХ століття. У Бельгії й Франції — «ар-нуво» (фр. L'Art Nouveau), у Німеччині — «югендштиль» (нім. Jugendstil), в Італії — стиль ліберті, в Великобританії — modern style, у США — стиль Тифера, в Україні — «сецесія».

Зміст

Загальна характеристика[ред.]

Худ. Олександр Мурашко. «Пані з квітами», 1918 р.

Основними його елементами є використання синусоїдальних ліній, стилізованих квітів, язиків полум'я, хвилястих ліній, запозичених в природи.

Модерн постав на противагу домінуючому на той час історицизмові як мистецтво молодих людей. Звідси походить німецький варіант назви — Jugendstil, що означає стиль молоді. Архітектурні пам'ятники, створені у стилі ар-нуво, внесені до світової спадщини ЮНЕСКО.[1][2]

Альфонс Муха.
Мод Адамс в ролі Жанни д'Арк. Афиша 1909г. МЕТ, НЬю-Йорк

Прагнучи створити новий стиль, представники модерну відмовлялися від історичних запозичень стилю еклектики, використовували умисно примхливі, мінливі форми, вигадливі лінії, принципи асиметрії і вільного планування, нові технічні та конструктивні засоби для створення незвичайних, підкреслено індивідуалізованих будівель, де всі рішення підпорядковані єдиному образно-символічному задумі й орнаментальному ритмові.

Головні представники[ред.]

Архітектура в стилі модерн (ар нуво)[ред.]

Виникнення та розповсюдження стилю модерн (сецесія) збіглося з широким використанням призабутих будівельних технологій та відновленням ремесел, широким використанням промислових технологій в будівництві суспільно значущих об'єктів (виставкові комплекси, вокзали, буржуазні театри тощо). Важливу роль в популяризації та розповсюдженні стилю сецесії зіграли саме міжнародні виставки та будівництво виставкових павільйонів в нових формах. Масова забудова деяких вулиць чи районів створила нове архітектурне середовище в історичних містах, серед яких -

Особняк Аршавського, Київ

Звернення до хвилястих, природніх форм стало найхарактернішою ознакою стилю, хоча повної відмови від прямокутних об'ємів в архітектурі досягти не вдалося. Мали місце компромісні варіанти, що не погіршило образну та функціональну складові стилю. В архітектурі модерну широко використовували як дерево (дерев'яний модерн), так і звичайну та глазуровану цеглу, бетон, металеві конструкції, скло, їх комбінації. Дерев'яний модерн переважав в будівництві заміських помешкань та дач. Одним з перших, хто почав працювати в стилі сецесія, був архітектор Віктор Орта. Дещо компромісні позиції займав архітектор Федір Шехтель, який широко використовував як елементи історичних стилів(готики, класицизму), так і елементи стилю сецесії та нові будівельні матеріали.

Найбільш незвичні, сміливі зразки стилю сецесія створив каталонський архітектор Антоніо Гауді в місті Барселона, що став відомим буржуазним центром в Іспанії.


  • Арх. Жорж Гійон. Двері з вітражем, 1903 р. Франція.

  • Прага, залізничний вокзал

  • Федір Шехтель, вікно особняка Рябушинського

  • Антоніо Гауді. Барселона, балкон будинку Батльо

Декоративно-ужиткове мистецтво доби сецесії[ред.]

Bd de Courcelles 14-b.JPG

Намагання створити повноцінний стиль призвело до навернення митців різних країн до декоративно-ужиткового мистецтва. Справжній розквіт пережили:

  • вироби зі скла та вітраж
  • меблі
  • дрібна металева пластика
  • ковальство
  • ювелірство
  • книжковий декор
  • театральна афіша
  • дизайн інтер'єрів.

Дрібна металева пластика[ред.]

Огюст Моро, франц. скульптор. «Аврора», кабінетна бронза.

  • П'єр Роше (1855-1922), «Танцівниця», 1901 р., бронза.

  • Невідомий з Німеччини, металева скринька, 1905 р.

  • Огюст Моро, франц.скульптор «Нептун дитиною», бронза.

Меблі[ред.]

Інтер'єр[ред.]

  • Кріпта де ла Колонья, парк Гуель

  • CasaNavas.Domenech-Muntaner-02.jpg

  • Спальня Гауді

  • Готель Тассель, сходи (дизайн Віктор Орта, Брюссель)

Портали[ред.]

  • Arbois 3.jpg
  • Kraftwerk Heimbach04.jpg
  • Prague).jpg
  • No 29 Avenue Rapp entryway.jpg

Вітражі[ред.]

  • Kamienica Alojzego Balle - witraż.jpg
  • Aquarium de l'Ecole de Nancy 03 by Line1.jpg
  • Rigalt-casaGarrigaNogues-diputacio246-0457sh.jpg
  • MusikschuleDornbirn5.JPG

Панно[ред.]

  • У Брюсселі

  • Hôtel Ciamberlani Sgraffite 2007.JPG

  • В Антверпені

  • У Барселоні

Ковальські вироби[ред.]

  • Ворота парку Гуєль у Барселоні

  • Ліхтар у Барселоні, Антоніо Ґауді

  • Керамічна ваза в металевому плетиві, Угорщина, 1900 р.

  • Ліхтар.

  • Металеві ворота.

Кахлі доби сецесії[ред.]

Видавничий і книжковий декор, шрифт[ред.]

  • - Jugendstil Border 01 -.svg
  • Davidis Holle 1904.jpg

  • Чарльз Ренні Макінтош. Обкладинка до Шотландського музичного ревю за 2 пенси, 1896 р.

  • Шрифт «Арнольд Беклін»

  • Максиміліан Пірнер (?), обкладинка журналу за 1899 рік.

Сецесія в Україні[ред.]

Див. також[ред.]

Примітки[ред.]

  1. ↑ «Major Town Houses of the Architect Victor Horta (Brussels)». Процитовано 2009-01-04. 
  2. ↑ «Works of Antoni Gaudí». Процитовано 2009-01-04. 

Література[ред.]

[[Файл:|міні|праворуч|200пкс|]]

  • К. Шорске. Віденський fin-de-siecle. Політика і культура. Л., ВНТЛ-класика
  • Gabriele Fahr-Becker: Jugendstil. Tandem-Verlag, Königswinter 2007, ISBN 978-3-8331-3544-6
  • Бірюльов Ю. «Мистецтво львівської сецесії», 2005
  • Короткий енциклопедичний словник з культури. — К.: Україна, 2003. ISBN 966-524-105-2
  • Берсенева А. Архитектура модерна. Екатеринбург, 1992
  • Берсенева А. Европейский модерн: венская архитектурная школа. Екатеринбург, 1991
  • Борисова Е. А., Стернин Г. Ю. Русский модерн. М., 1990
  • Володина Т. Модерн: Проблемы синтеза. «Вопросы искусствознания» 2-3/94, М., 1994
  • Горюнов В. С., Тубли М. П. Архитектура эпохи модерна. М., 1992
  • Кириченко Е. И. Архитектурные теории XIX века в России. М., 1т., 1993.
  • Кириченко Е. И. Проблемы развития русской архитектуры середины XIX — начала XX вв. М., 1989
  • Колотило М. Н. Женский костюм эпохи модерна в России. СПб.1999
  • Крастиньш Я. А. Стиль модерн в архитектуре Риги. М., 1988.
  • Миллер, Джудит. Путеводитель коллекционера. Модерн. АСТ, 2005 ISBN 5-17-028689-9
  • Нащокина М.B.: Архитекторы московского модерна,1998
  • Нащокина М. В. Московский модерн. М., изд. Жираф, 2005 ISBN 5-89832-042-3
  • Нащокина М. В. Московский модерн. Проблема западноевропейских влияний. М., 1999
  • Нащокина М. В. Сто архитекторов московского модерна. М., 2000
  • Неизвестный Фаберже… Каталог. М., 2003 ISBN 5-901772-08-3
  • Николаева С. И. Эстетика символа в архитектуре русского модерна. М., Издательство «Директмедиа Паблишинг», КноРус, 2003.
  • Сарабьянов Д. В. Модерн. История стиля. Галарт, 2001
  • Сарабьянов Д. В. Русская живопись XIX века среди европейских школ. М., 1980
  • Стернин Г. Ю. Русская художественная культура второй половины XIX-начала XX века. М., 1984
  • Фар-Беккер, Г. Искусство модерна. Konemann, 2004 ISBN 3-8331-1250-6
  • Харди У. Путеводитель по стилю ар нуво. Радуга, 2008 ISBN 978-5-05-006996-2, 1-85627-832-8
  • Эстетика Морриса и современность. Под ред. В. П. Шестакова. М., 1987
  • Володимир Тимофієнко  « Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник », Київ, 1999

Посилання[ред.]

ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: l'Art nouveau
Значок порталу Портал «Мистецтво»
Вишивка Це незавершена стаття про культуру.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Модерн&oldid=12759428