Нескорений (фільм, 1956)

Нескорений
бенг. অপরাজিত
Обкладинка DVD-релізу до фільму
Жанр	драма
Режисер	Сатьяджит Рай
Продюсер	Сатьяджит Рай
Сценарист	Сатьяджит Рай
На основі	«Пісня дороги» Бібхутібхусана Баннерджі
У головних ролях	Кану Баннерджі Каруна Баннерджі
Оператор	Субрата Мітра
Композитор	Раві Шанкар
Кінокомпанія	Epic Films Calcutta
Дистриб'ютор	Merchant Ivory Productionsd і Netflix
Тривалість	113 хв.
Мова	бенгальська
Країна	Індія
Рік	1956
Дата виходу	11 жовтня 1956 (Індія)
IMDb	ID 0048956
Рейтинг	IMDb:
Попередній	«Пісня дороги»
Наступний	«Світ Апу»
Нескорений у Вікісховищі

Додаткові характеристики
Формат плівки	35 мм
Співвідношення	1,37 : 1
Колір	чорно-білий
Звук	моно

«Нескорений» (бенг. অপরাজিত, Ôporajito) — індійський чорно-білий драматичний фільм 1956 року, поставлений режисером Сатьяджитом Раєм за романом Бібхутібхусана Бандьопадхяя «Пісня дороги» (бенг. পথের পাঁচালী, Pôther Pãchali, 1929). Стрічка є другою частиною трилогії про Апу та оповідає історію дорослішання і входження у великий світ сільського хлопчика, сина бідного брахмана, який самостійно вирушив після закінчення школи на навчання в коледжі в Калькутті.

Фільм був відзначений премією Золотий лев 18-го Венеційського міжнародного кінофестивалю 1957 року. «Нескорений» також входить до списку «100 найкращих фільмів усіх часів» за версією журналу «Time».

Сюжет

1920 рік. Сім'я Апу переїжджає в Бенарес. Апу вже 10 років, він бігає вулицями міста й часто бачить батька — Харіхара Рая — на сходах над Гангом за читанням священних текстів перед групами вірян. Ці читання — головне джерело його доходів. Напередодні щорічного свята Дівалі Харіхар приходить додому в гарячці. Не встигнувши як слід видужати, він повертається до роботи, але непритомніє прямо на вулиці. Його відносять додому. Вночі він просить Апу принести святої води. Незабаром він помирає. Мати Апу Сарбоджайя наважується поїхати разом з сином у село, де їхній родич, священник, хоче навчити Апу ритуалам брахмана, щоб хлопчик також прийняв сан. Ставши учнем священника, Апу починає трохи заробляти. Але він дуже хоче вчитися у школі, як усі нормальні діти, і ділиться своїм бажанням з матір'ю, ставлячи перед нею серйозне фінансове питання. І все одно він іде до школи і вчиться блискуче. У 16 років Апу отримує щомісячну стипендію в десять рупій за умови, що він продовжить навчання в Калькутті. Ця новина і радує, і засмучує його матір. Зірвавши гнів та швидко заспокоївшись, вона віддає синові усі заощадження. Щасливий Апу від'їжджає в Калькутту. Там він селиться у друкаря — безплатно, проте вимушений працювати на нього ночами. Через це іноді він спить на лекціях. Він ненадовго приїжджає на канікули до матері. У вечір приїзду Апу вона намагається сказати йому, що хвора, але бачить, що він заснув, її не дослухавши. Він знову їде в місто. В останню мить на вокзалі він розуміє, що занадто різко розлучився з матір'ю (вона не розбудила його вчасно), і повертається до неї ще на один день — нібито запізнившись на потяг.

У Калькутті життя тече, як і раніше: робота ночами, навчання, підготовка до іспитів. Матері стає гірше, але вона не пише Апу, щоб не заважати йому вчитися. Подруга бачить її стан і відправляє листа Апу. Той приїжджає в село, але занадто пізно. Він сідає на підлогу і плаче, як дитина. Потім майже відразу від'їжджає в Калькутту, щоб продовжити навчання.

У ролях

• Кану Баннерджі	…	Харіхар Рай
• Каруна Баннерджі	…	Сарбоджайя
• Пінакі Сен Гупта	…	Апу в дитинстві
• Смаран Госал	…	Апу в юнацькі роки
• Субодх Гангулі	…	директор школи
• Чарупракаш Гхош	…	Нандабабу
• Калі Чаран Рай	…	друкар
• Хеманта Чаттерджі	…

Знімальна група

• Автор сценарію — Сатьяджит Рай за романом Бібхутібхусана Бандьопадхяя «Пісня дороги» (бенг. পথের পাঁচালী, Pôther Pãchali, 1929)
• Режисер-постановник — Сатьяджит Рай
• Продюсер — Сатьяджит Рай
• Оператор — Субрата Мітра
• Композитор — Раві Шанкар
• Монтаж — Дулал Дутта
• Художник-постановник — Бансі Чандрагупта

Відгуки про фільм

Французький кінокритик Жак Лурселль відзначає, що «хоча Нескорений не так насичений подіями і персонажами, як Пісня дороги, фільм вирізняється надзвичайно чистою і приємною мелодійністю». На думку російського кінознавця Сергія Кудрявцева стрічка "зовсім не випадково отримала премію «Золотий лев», не дивлячись на те, що її «прийнято вважати такою, що істотно програє за художньою майстерністю та образному враженню її приголомшливому початку („Пісня дороги“) і навіть фіналу („Світ Апу“)», а це «опосередковано підтверджує, що там [на кінофестивалі у Венеції] змогли набагато краще оцінити не лише спільність коренів неореалістів, але й пошуки героїв, що перегукуються, вже в суспільстві, що змінилося, в абсолютно новому міському середовищі — нібито зовсім в іншому столітті».

Нагороди та номінації

Нагороди та номінації фільму «Нескорений»
Рік	Кінофестиваль/кінопремія	Категорія/нагорода	Номінант	Результат
1957	Венеційський кінофестиваль	Золотий лев	Нескорений	Перемога
		Нагорода «Нове кіно» за найкращий фільм		Перемога
		Приз ФІПРЕССІ		Перемога
1958	Міжнародний кінофестиваль у Сан-Франциско	«Золоті ворота» найкращому режисерові	Сатьяджит Рай	Перемога
1959	Премія BAFTA	Найкращий фільм з будь-якої країни	Нескорений	Номінація
		Найкраща акторка	Каруна Баннерджі	Номінація
1959	Національна рада кінокритиків США	ТОП іноземних фільмів	Нескорений	Перемога
1967	Премія «Боділ»	Найкращий не європейський фільм	Нескорений	Перемога

Джерела

• Лурселль, Жак. Aparajito / Непокоренный // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 133—134. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)

Посилання

• Нескорений на сайті IMDb (англ.) (станом на 22.07.2017)