Нотгельм (король Сассексу)
| Нотгельм I | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | бл. 717 |
| Національність | сакси |
| Діяльність | монарх |
| Титул | король Сассексу |
| Посада | монарх |
| Термін | 688/692—717/725 роки |
| Попередник | Ватт |
| Наступник | Етельстан |
| Конфесія | католицтво |
| У шлюбі з | Етельфріта |
Нотгельм або Нунна I (*Nothelm, Noðhelm, Nunna, д/н — бл. 717/725) — король Сассексу в 688/692—717/725 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Про походження Нотгельма нічого невідомо. У 688 році після смерті Кедвалли, короля Вессексу, разом з Ваттом очолив повстання проти Вессексу, захопивши трон. Для підтвердження свого статусу оженився на Етельбріті, родичці Етельвеля, короля Сассексу, з династії Елли. Правив разом з Ваттом (до самої смерті останнього) до 692 або 700 року.
У 692 році Нотгельм подарував своїй сестрі Нотгіті землю для будівництва монастиря — свого часу вона дала обітницю єпископу Вільфріду постригтися в черниці і вирушити на прощу. Нотгельм підтримував Кутмана у місіонерській діяльності в Ессексі, оскільки не всі мешканці Сассексу були хрещені. У 705 році була заснована єпископська кафедра в Чічестері, що дозволило Ессексу вийти з Вінчестерської дієцезії.
У зовнішній політиці визнавав зверхність Вессексу, надавав підтримку королям цієї держави. У 710 році Нотгельм брав участь в поході Інє, короля Вессексу бритського королівства Думнонія, завдавши поразки Герайнту. З невідомих причин вимушений був розділити владу над Сассексом з елдорменами Осріком і Брині.
Остання хартія, підписана Нотгельмом, датується 714 або 717 роком. У ній Нотгельм заповідав поховати себе в церкві Нортона. Деякі історики вважають, що Нотгельм правив до 725 року, але доказів цього замало. Наступником став його родич Етельстан.
Джерела[ред. | ред. код]
- Slaughter, D. H. 2009. Rulers of the South Saxons before 825.
- Lapidge et al. (Hrsg.): The Blackwell Encyclopaedia of Anglo-Saxon England. Wiley-Blackwell, Oxford u.a. 2001, ISBN 978-0-6312-2492-1, S. 509—510.
| |||||||||||
