Монарх

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мона́рх (грец. μόναρχος) — «єдиноначальник», «самодержець», «одновладець», в давні часи — назва людини, в руках якої зосереджена верховна влада.

У зв'язку з тим, що в давнину серед керівників держав було поширено керувати протягом всього життя і передавати владу у спадок, то у багатьох сучасних людей слово «монарх» асоціюється саме з таким типом керівника держави. Насправді в давнину влада монархів, царів не завжди була довічною і спадковою. Досить згадати Давні Грецію, Рим, Русь. Тому цілком ймовірно, що для древніх греків і людей середньовіччя слово «монархія» означало просто один із способів управління державою (досить згадати твори Платона і Арістотеля) — «єдиноначаліє». З цієї точки зору правомірно багатьох керівників сучасних держав і військових керівників називати монархами.

Теорії про необхідність спадкової передачі влади монархами з'явилися порівняно пізно. Зокрема цікавими є погляди середньовічних отців церкви, які використовувались для обґрунтування цього явища на Русі і в Європі:

  • 1. Правителі, які правлять державою лише певний час зацікавлені використати своє правління в інтересах збагачення своєї сім'ї і про майбутнє ввіреної їм держави (господарства) не думають.
  • 2. Тому необхідно, щоб правитель правив постійно і знав, що державу (господарство) отримають у спадок його нащадки. В цьому випадку він буде зацікавлений у розвитку держави, яка перейде до його нащадків.

Тип керівника держави, в руках якого зосереджена вся повнота влади. Монархи як правило успадковують свій титул і володіють ним довічно. В деяких поодиноких випадках монархи обираються. В теперішній час переважна більшість монархів виконують представницьку роль голови держави — мають певні повноваження, але делегують їх іншим, або не мають справжньої влади зовсім. Держава, на чолі котрої стоїть монарх, називається монархією.

У руках монарха може бути зосереджена верховна державна, військова і судова влада (абсолютна монархія, нині тільки в країнах Азії, а також Ватикан, який є теократичною монархією), у наш час монархія зазвичай обмежена найвищим законодавчим органом країни — парламентом, т. зв. парламентська монархія, або конституційна монархія).

Див. також[ред.ред. код]