Обговорення:Баварський географ

На жаль, пояснення "Баварського географа" тут не коректне. Прошу звернути увагу на пояснення назв, вжитих у списку "БВ" у нарисах Оксентія Онопенко.

Можете виправити. Основи розмітки такі --AS 21:19, 8 січня 2011 (UTC)

Дивна якась стаття... Протягом тижня понамагаюся привести до нормального стану, джерела маю. Krupolskiy Anonim (обговорення)

У процесі правки вирішив увіковічити деякі висловлювання, як: Да, "юльці" - це населення Любека (нижче Гамбурга), названі від. сер. стар. німецького "willec" (willig, freundlich) - милий, любий, радий (привітний).

• "відомості про існування племені ruzzi, в яких вбачають народ русь. Однак ця назва вжита від староукраїнського «ружження» (ругання, докоряти, корити) та санскритського «ruz» — гнівний, ярий. За цією назвою — згадка про тиверців (санскрит «tivra»)";
• "Неподалік від них сидять ті, що звутся Bethenici («бетеничі» від «beten» — молитися, молитва — «ruga», себто, йдеться про півострів Рюген)";
• "Merchanos («мерхани» — від старонімецького «merchen» — радитися, отже, «радимичі»)";
• "Zuireani (дуліби; «zierlich» — «du-lieben», але німецьке діалектне "dulen" - настирно дивитися - басейн Стиру, Вижви, Гуйви, Смотрича);
• "Busani (шведське "buse" - лихий, латинь "teter" та "male" - лихий; отже мається на увазі ріка Тетерев та місто Малина - "лихі" назви)";
• "Sittici (правлячі, державні, престольні — від старонімецького «sittan» — правити, урядувати, царити, безперечно, йдеться про Київську землю; старогрецьке «ουκραїνω» — правити, вершити, урядувати)";
• "Vnlizi (виробники пеньки по річці Друть: латинь "un licia" - пенька, друянь, друть - по річці Друть)" (насправді більшість дослідників документу вважає, що це уличі);
• "Znetalici («угличі» від шведського «snett» — кут, злам ріки, угол — кривичі)"
• "Chozirozi (чудь від шведського «chosa» — чудити)" (більшість досліднриків вважають, що це хозари);
• "Thafnezi (лемки-волиняки). Zeriuani (буковинці-рутени від «черен» — бук, прут, дуб; латинською «дуб» — «cerr», «cerrus» — звідси назва «Дубово» — «Стародубщина» — переселенці з Прикарпаття про що свідчать синонімічні топоніми і гідроніми — Стрипа, Прядьва та інші)";
• "Velunzani (місто Воловець і Скатарське — місце де знімають мито, наприклад за вивоз солі через Тису і Дунай у Баварію);
• "Vuizunbeire (Чернівці — від латині «visu», «cerno» — бачити, сторожити та готського «bairan» — нести: Чернівці — Сторожинці)";
• "Opolini (нагірні, біля озера Нагірного від шведського «opa», «oppa» — нагорі)".

Цікаво, як ця стаття у такому вигляді рік протрималася. Krupolskiy Anonim (обговорення) 17:24, 16 квітня 2013 (UTC)

Всі пояснення я виклав у нарисах на gazeta.ua (Veresen) у статтях "Київський шлях" і "Галицький шлях". Дивуюсь тим, що в нинішньому вигляді знову хтось понаписував нісенітниць. Не полінуйтесь і прогляньте, будь ласка! Вже й немає бажання писати про побережжя Балтики від Ельби до Східної Прусії. Ніякого толку. О. Онопенко.

Я переписувався з паном Войтовичем. Не багато зміг. Але у цій ситуації я порадив би професору, д. і. н. Войтовичу прислухатися до моїх слів і, врахувати зауваження. Пане Войтович! "Лупигла" з латині "Вовча паща". "Лікостамон" - так греки називали Килію на Дунаї. Не пишу про інші пояснення. І Ви, як д. і. н. від того не втратите. Бо виграють Ваші студенти і українська історична наука. Ще раз прошу Вас - не впирайтеся в ....! О. Онопенко

По-перше, зміст статті - не нісенітниці, а складена разом інформація з декількох джерел (той же Леонтій Войтович зібрав докупи багато версій походження племен, крім того, багато інформації дає переклад зі статей іншомовних Вікіпедій). Всі ці версії існують та дублюються у різноманітних джерелах. Переглянувши Ваш внесок, я звернув увагу на основні ваші аргументи - переклад слов'янських та інших назв з інших мов, інколи досить неймовірних (Суми, Псел, Стадниця, Самара, Гелон - усе це, м'яко кажучи, нісенітниці). Вам щось говорить те, що більшість Ваших правок були врешті-решт відкочені?. Той же «Баварський географ» - не компіляція перекладів з найрізноманітніших мов (звідки в середньовічній Німеччині санскрит, шведська та ін. - нащо укладачу списка було робити таке збочення, а не просто передавати імена племен?), а передача власних назв племен, хоча може у німецькій обробці та дещо пошкоджена. Візьмемо, наприклад, вашу версію походження назви Vnlizi (насправді це уличі - досить подивитися уважно хоча б на саму назву) - навіщо німецькому укладачу списка брати назву річки Друть, потім перекладати на латинь (до речі, досить непевно), і вже цю назву трансформувати в те, що є? Про тиверців і санскрит я взагалі мовчу - тут треба це висловлювання видавати в збірнику анекдотів. Znetalici у вас якимсь чином стали прив'язапні до Углича (подивіться хоча б на те, що він знаходиться не дуже близько від Дунаю), а Opolini (ополяни, що були добре відомі німцям та добре вписуються у загальний контекст шляху, нічого не нагадують?) стали жителями околиць озера Нагірного (нічого, що воно могло мати в ті часи зовсім іншу назву?) через випадкову і досить поверхову (2 букви!) схожість з якимось шведським словом. Давайте, будемо перебирати довільні мови та вибирати слова, що починаються на "op", та прикладати це до "Opolini"?

Якщо загалом, то нісенітниця - це якраз ваші аргументи. Без жодних образ. Краще б Ви спробували застосувати вашу дослідницьку енергію на пошук можливих аналогів назв «Баварського географа», які ще не з'ясовані. Адже бачити у німецькій транслітерації назв слов'янських племен шведську мову або санскрит... Це знаєте, дещо оригінально. Як і пояснення назв українських річок і міст грецькою, латинською, німецькою мовою і санскритом. Рекомендую Вам припинити цю напіввандальну діяльність та перейти на більш потрібну.

Вважаю, що пояснив Вам, чому саме докорінно змінив статтю. Буде цікаво послухати аргументи у відповідь, тим більше, що, наскільки я бачив, так докладно Вам ще ніхто не відповідав. З найкращими побажаннями і повагою Krupolskiy Anonim (обговорення) 18:46, 19 квітня 2013 (UTC)

Чому вживався санскрит?

У Вас, пане, цілковите нерозуміння причин вживання санскриту, або лексем інших мов у середньовічних назвах. Річ тут у тому, що існували (та й нині існують) певні догми щодо утворення географічних назв. Так, наприклад, сучасне місто Астана назване від санскриту і перекладається як "столиця країни". З вжитих "Баварським географом" назв можна прийти до висновку, що анонімний географ дотримувався тогочасних догм (можна сказати, - правил) щодо передачі місцевих назв. До того ж, спробуйте передати назву "Лоєв" (лій, тук) літерами латині, що вийде? Врахуйте, що торговельні анклави навкруг Європи (Боспори)- інтернаціональні утворення. І прочитайте назви арабських купців на території України: Бармунія, Армен, тощо. Чому так? Поміркуйте. О. Онопенко/

І ще. Після прийняття християнства як державної релігії все, що нагадувало старовину, мало бути знищеним. Така була вимога. Того ж вимагали домініканці від китайців. Китайці їх вигнали з країни. Перш, чим вживати слова "напіввандальна діяльність", погляньте на себе у дивидло (дзеркало). Пишу так, щоб викликати бажання вчитися. Мабуть, дарма пишу. 

Отак напишеш і вагаєшся - чи збагне хто? Є, наприклад, річка Дуванка, притока Сіверського Дінця, себто, "Горлиця" від шведського "duva" - голубка, горлиця. Горлиця кричить на схід сонця. Тут Схід України. Все з міфології наших предків. А що талдичуть "знавці"?