Обговорення:Йоганн Себастьян Бах

Стаття «Йоганн Себастьян Бах» входить до спільного для всіх мовних розділів Вікіпедії списку необхідних статей. Її покращення й доведення до статусу вибраної є важливим напрямком роботи проєкту.

Ця стаття є частиною Проєкту:Музика (рівень: I, важливість: найвища)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з музикою. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
I (повна)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Музика має рівень «майже повна стаття».
Найвища	Важливість цієї статті для проєкту Музика: «найвища»
	Чим допомогти:

Рік	2010	2011	2012
Переглядів	15251	24488	36293

Йоґанн

В оригіналі ім'я Баха пишеться Johann Sebastian Bach - тобто через h (див. http://de.wikipedia.org/wiki/Johann_Sebastian_Bach, http://www.karadar.com/Worterbuch/bach.html, http://w3.rz-berlin.mpg.de/cmp/bachjs.html, http://odur.let.rug.nl/Linguistics/diversen/bach/map.html).

Тому українською мовою воно НІЯК не може писатися через Ґ!

Я зробив пошук у googl-і. Там є безліч укр. посилань на "йоганн бах" і жодного на "йоґан бах" чи "йоґанн бах", тим більше нема "іоґанн бах" чи "іоґан бах" (бо ж ім'я починається на J!!!)

"Хоч проривний звук ґ у нашій мові використовується в порівняно небагатьох словах звуконаслідувального та іншомовного походження, до 1933 року для його позначення існувала літера ґ. Вилучення цієї літери спричинило розхитування вимовної норми, що вже майже була встановилася. У виданні правопису 1990 року літера ґ знову посіла належне їй 5-те місце в українській абетці. Але введення літери без вироблення чітких рекомендацій щодо її вживання спричинило нові порушення фонетичної системи. Позаяк кількість слів із фонемою ґ далеко не обмежується списком, наведеним на с. 20 "Українського правопису", а поради на кшталт "правильною є вимова Гібралтар і Ґібралтар, Гете й Ґете" видаються, м'яко кажучи, дивними для мовного кодексу, кожен українець заходився писати літеру та вимовляти проривний приголосний на власний розсуд.

Є люди, які гадають, що вимова г править за ознаку низької освічености або сільського походження, і вживають ґ там, де його немає в жодній мові світу (крім російської): ґімн (гр. hymnos), Ґамлет (англ. Hamlet), балаган (перс. balahana), навіть українське слово галузь дехто вимовляє ґалузь. На сторінках преси можна прочитати Ґавел (ч. Havel), Ґельмут (нім. Helmut), ґонор, ґоноровий (лаг. honor) і под.

Як бачимо, йдеться здебільшого про іншомовні слова, де через різні причини мовного та позамовного характеру не розрізняються фонеми h=г, сh =х та g=ґ. До сплутування призводить беззастережне копіювання російських вимовних традицій. А ми ж маємо власні традиції відтворення чужих слів, які доволі вдало були застосовані в "Українському правописі" 1928 року, забороненому під час "боротьби з українським націоналізмом на мовному фронті" 1933-го. За тим правописом у давно засвоєних словах звук д передавався через г, бо це цілком відповідає духові нашої мови".

Олександр Пономарів. Фонеми Г та Ґ. Словник і коментар. - К.: Видавничий центр "Просвіта", 1997 (http://ukrlife.org/main/prosvita/1p2.htm)

Таке написання я прочитав в словнику УСЕ, і забув подивитись на написання, тому що рахував кількість букв "н".. Ви правильно помітили, тому перенесу на Бах Йоганн Себастьян Maksym Ye. 17:48, 14 Лют 2005 (UTC)

Не Люнеберг, а Люнебург (Lüneburg). Apropo: місто "Лейпціг" в дійсності зветься "Ляйпціг". Але це вже для сьогодняшнего составу авторів Укр-Вікі "Вища Матерія". Слава Господу, що тут ще пишеться "Бах", а не "Бач" або "Бацх"! --Wanderer 19:43, 31 березня 2007 (UTC)

Лейпциг — назва, що історично склалася. Так само як Гейдельберг, Веймар, а також Фрейд, Ейлер, Фейєрбах та ін. Люнеберг, мабуть, перекладали з англійської.--Ahonc^?!/_©~№? 19:54, 31 березня 2007 (UTC)

Може для вас, шановний Ahonc, такі речі складаються "Історично" чи "стихійно". А як на мене, історію роблять люди. В конкретному випадку - конкретні чиновники від "національного правопису" та "національної свідомості". Є цілі народи (з колишнього СРСР), які змушені в наш час міняти у своїх національних мовах Правопис чи взагалі Шрифт (Абетку, Алфавит), свого часу нав'язаний їм "новим правлячим класом" (Мілован Джілас) з Москви. --Wanderer 20:35, 31 березня 2007 (UTC)

Не я придумую правопис! Можете запитати в Якудзи. Він Вам те саме скаже. Це усталені назви. Так, деякі люли пишуть Ойлер, Фройд, Фоєрбах, але правильно все ж Ейлер, Фрейд, Фейєрбах. Їх і у словниках можна знайти. А от де ви бачили слово состав в українській мові (див. ваш постинг вище), не знаю.--Ahonc^?!/_©~№? 21:26, 31 березня 2007 (UTC)

До речі, якщо Ви стверджуєте, що варто писати Ляйпціґ (хоча вимовляється Ляйпцік), то ця стаття мала би називатися Йоан Зебастьян Бахь (згідно транскрипції).--Ahonc^?!/_©~№? 21:44, 31 березня 2007 (UTC)

Де ви таку транскрипцію бачили? Найбільш точно німецькій вимові, засвідченій в інших мовних розділах Вікіпедії, відповідає «Йоган Себаст’ян Бах». За традицією зберігаємо подвоєння, а після «т» пишему м’який знак, а не апостроф. --Drundia [ˈd̺r̠ʲʊn̺ʲd̺ʲɐ] 09:11, 3 серпня 2009 (UTC)

Німці кажуть все ж Зебаст’ян Corazon1 (обговорення) 13:40, 27 жовтня 2016 (UTC)

Однак твердий ви горіх, пан Ahonc. Мабуть з насолодою надрали би вуха комусь з "блакитних" коло Майдану? (я до речі теж), а сидіте весь час у Вікіпедії. Одже до наших "горіхів", давайте відокремим ядра від шелухи. (по-українські я висловлююсь і пишу з помилками, тому що вже років з 15 не спілкувався по-українські, вибачайте) По-перше ніхто ні в яких мовах не пропонує міняти правопис услід редукції приголосних (Ляйпциг-Ляйпцик). До того ж ця редукція відносна - різна по регіонах країни і взагалі в верхньо-німецькій звучить не як "к", а щось посередені між "х" і "г". У саксонському діалекті справді ближче до "к". Але справа йде про адекватність написання звучанню у інших мовах (Транскрипція/Транслітерація). По-друге: тоді йшла мова про кому в іменах-призвищах. Це питання навіть на російський вікі вже вирішено. І по-третє: У нас з вами різні позиції. Ви захищаєте втановлені Правила (Закон, Традицію). Я ж розмірковую про те звідки це правило взялось, хто його і навіщо встановив, і Головне - до чого користування цим правилом приведе.

Замість резюме: Ви мабуть свого часу образились на моє "студет з Кіровограду". А зря. Я трохи знаю це місто і люблю. Там живе моя рідня. Там мусить ще й досі в ценрі маячити чавунно-бронзовий Кіров і щось вказувати своїм залізно-чорним Перстом. Я б на вашому місці поспитав у філософів-культурологів (якщо такі ще в КПІ залищились) - що то означає цей "Палець"? Якщо будуть цікаві думки - можу поділитися і своїми. --Wanderer 23:23, 31 березня 2007 (UTC)

Щодо блакитних Ви помилились. Я б скоріше "надер вуха" бютівцям. А тоВи писали про Кіровоград? Я вже й забув:)--Ahonc^?!/_©~№? 09:48, 1 квітня 2007 (UTC)

А я би блакитним і тільки блакитним. І не тільки вуха. Хто ж це так механічно УРЕ вставив? --^А1 16:41, 7 липня 2007 (UTC)

До речі, в старих джерелах він Себастян без Ь.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:10, 8 вересня 2016 (UTC)

Наголос

Німці в імені Себастьян наголошують другий склад, стаття пропонує в українській вимові наголошувати останній. Особисто в мене ім’я Себастья́н з наголосом на останній склад асоціюється не з німцем, а скоріше з іспанцем чи португальцем, тоді як з німцем асоціюється Себа́стьян. Наскільки запропонований наголос традиційний і вживаний в українській мові саме в цьому випадку? І наскільки типова для української мови зміна наголосу в запозичених іменах людей? --Drundia [ˈd̺r̠ʲʊn̺ʲd̺ʲɐ] 09:15, 3 серпня 2009 (UTC)