Оптична густина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Оптична густина або оптична щільність оптичного елемента  — безрозмірнісна міра поглинання елемента для даної довжини хвилі λ:[1]

= поглинання
= пропускання
= інтенсивність пучка світла, що падає
= інтенсивність пучка світла, що проходить

Чим більша оптична густина, тим менше пропускання. Оптична густина також пропорційна показнику поглинання (α): , де  — довжина зразка.

Також, при описі переходу світла між двома середовищами, те з них, що має більший показник заломлення називається оптично густішим. У цьому випадку сам термін оптична густина не використовується (бо не йдеться про кількісну характеристику), а йдеться лише про більш або менш оптично густе середовище[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Романюк М. О., Крочук А. С., Пашук І. П. Оптика. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 564 с.
  • Борн М., Вольф Э. (1973). Основы оптики. Москва: Наука.

Примітки[ред. | ред. код]