Осрайге

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Осрайге, або Оссорі (ірл. — Osraige) — королівство, що існувало в ранньому середньовіччі в Ірландії. Час існування королівства: 580–1172. Королівство межували з великими і сильними королівствами Ірландії Ленстером і Мюнстером — розташовувалось між ними і було свого роду буфером. Південна межа королівства доходна до річок Шур (ірл. — Suir) і Барроу (ірл. — Barrow), хоча спочатку вона досягала моря і вплив на королівство мали деякий час вікінги зі своїх володінь Вотерфорд. На півночі воно досягало гори Слів Блум (ірл. — Slieve Bloom) і річки Шеннон (ірл. — Shannon), але потім королівство зменшилось у розмірі.

Основні королівства Ірландії та королівство Міде — особисті володіння верховного короля Ірландії в ХІ столітті.

Королівство межувало з землями королівств і кланів: Еле (ірл. Ele), О'Дуах (ірл. Ui Duach), Лойгіс (ірл. Loigis), О'Дрона (ірл. Ui Drona), О'Хейннселайг (ірл. Uí Cheinnselaig), Десі Мувайн (ірл. Desi Mumhain), Еогнахта Кайшел (ірл. Eóganachta Caisel).

Герб сучасного графства Кілкенні, територія якого була центром королівства Осрайге.

Головне місто королівства було Кілкенні — столиця.

Герб сучасного графства Леїш, територія якого входила до королівства Осрайге.

Королівство було завойоване Англією і припинило своє існування у 1172 році.

Походження назви[ред.ред. код]

Назва королівства — Осрайге походить від племені Усдайє (ірл. — Usdaie) — племені, що згідно Птолемею, проживало саме на цій території. Інші племена, які вказуються для цієї території — бриганти та каукі. Самі ж Осрайге стверджували, що вони походять від племені Ерайнн.

Сучасні графства Кілкенні та Леїш — це ядро земель колишнього королівства Осрайге.

Список королів Осрайге[ред.ред. код]

Ранні королі (до 800 року)[ред.ред. код]

  • Енгус Осрайг (ірл. — Aenghus Osraigh) — засновник королівства.
  • Фередах Фінн мак Дуах (ірл. — Feradach Finn mac Duach) (пом. 581).
  • Колман мак Ферадайг (ірл. — Colmán mac Feradaig) (пом. 603).
  • Сканнланн Мор мак Кінн Фаедлад (ірл. — Scannlan Mór mac Cinn Fáelad) (пом. 644).
  • Фаелан мак Крундмайл (ірл. — Fáelán mac Crundmaíl) (пом. 660).
  • Туайм Снава (ірл. — Tuaim Snámha) (пом. 678).
  • Фаелхар О Маеле Одрайн (ірл. — Fáelchar Ua Máele Ódrain) (пом. 693).
  • Ку Херка мак Фаелайн (ірл. — Cú Cherca mac Fáeláin) (пом. 712).
  • Фланн мак Конгайле (ірл. — Fland mac Congaile).
  • Айліль мак Фаелайн (ірл. — Ailill mac Fáeláin).
  • Келлах мак Фаелхайр (ірл. — Cellach mac Fáelchair) (пом. 735).
  • Форбасах мак Айлелла (ірл. — Forbasach mac Ailella) (пом. 740).
  • Анмхад мак Кон Херка (ірл. — Anmchad mac Con Cherca) (пом. 761).
  • Тойм Снама мак Флайнн (ірл. — Tóim Snáma mac Flainn) (пом. 770).
  • Дунгал мак Келлайг (ірл. — Dúngal mac Cellaig) (пом. 772).
  • Фаелан мак Форбасайг (ірл. — Fáelán mac Forbasaig) (пом. 786).
  • Маел Дуїн мак Куммасайг (ірл. — Máel Dúin mac Cummascaig).
  • Фергал мак Анмхада (ірл. — Fergal mac Anmchada) (пом. 802).

Пізні королі — з 842 до 1172 року[ред.ред. код]

  • Дунгал мак Фегайле (ірл. — Dúngal mac Fergaile) (пом. 842) (802–842).
  • Кербалл мак Дунлайнге (ірл. — Cerball mac Dúnlainge) (842–888) — переможець вікінгів і будівничий монастиря Святого Каніке.
  • Ріакан мак Дунлайнге (ірл. — Riacan mac Dunlainge) (888–894).
  • Діармайт мак Кербайлл (ірл. — Diarmait mac Cerbaill) (894–905).
  • Келлах мак Кербайлл (ірл. — Cellach mac Cerbaill) (905–908).
  • Діармайт мак Кербайлл (ірл. — Diarmait mac Cerbaill) (908–928).
  • Куйлен мак Келлайг (ірл. — Cuilen mac Cellaig) (928–933).
  • Доннхад мак Келлайг (ірл. — Donnchad mac Cellaig) (934–976).
  • Гілла Патрайк мак Доннхада (ірл. — Gilla Patráic mac Donnchada) (976–996).
  • Келлах мак Діармата (ірл. — Cellach mac Diarmata) (996–1103).
  • Доннхад мак Гілла Патрайк (ірл. — Donnchad mac Gilla Pátraic) (1003–1039).
  • Гілла Патрайк мак Доннхада (ірл. — Gilla Patráic mac Donnchada) (1039–1055).
  • Муйрхертах мак Гілла Патрайк (ірл. — Muirchertach mac Gilla Patráic (? — 1041).
  • Домналл мак Гілла Патрайк (ірл. — Domnall mac Gilla Patráic) (1055–1072).
  • Доннхад мак Домнайлл (ірл. — Donnchad mac Domnaill) (1072–1090).
  • Гілла Патрайг Руад (ірл. — Gilla Patráic Ruad) (1090–1103).
  • Кербалл (ірл. — Cerball) (1103–1113).
  • Домналл мак Доннхада мак Гілла Патрайк (ірл. — Domnall mac Donnchada Mac Gilla Patráic) (? — 1113).
  • Фінн О'Кеаллайде (ірл. — Finn Ua Caellaide) (? — ?).
  • Доннхад Балк мак Гілла Патрайк Руайд (ірл. — Donnchad Balc mac Gilla Patráic Ruaid) (1119–1123).
  • Доннхад Дуб (ірл. — Donnchad Dub) (1121–1123).
  • Мурхад мак Мурхада (ірл. — Murchad Mac Murchada) (1123–1126).
  • Конхобар мак Кербайлл (ірл. — Conchobar mac Cerbaill) (1123–1126).
  • Гілла Патрайк мак Домнайлл мак Гілла Патрайк (ірл. — Gilla Patráic mac Domnaill Mac Gilla Patráic) (1126–1146).
  • Кербалл мак Домнайлл мак Гілла Патрайк (ірл. — Cerball mac Domnaill Mac Gilla Patraic) (1146–1163).
  • Мурхад О'Кеаллайде (ірл. — Murchad Ua Caellaide) (? — ?).
  • Доннхад мак Гілла Патрайк мак Гілла Патрайк (ірл. — Donnchad mac Gilla Patráic Mac Gilla Patráic) (1151–1162).
  • Домналл мак Гілла Патрайк (ірл. — Domnall Mac Gilla Patráic) (1162/63 — 1165).
  • Домналл мак Гілла Патрайг (ірл. — Domnall Mac Gilla Patráic) (1165–1176).
  • Діармайт О'Каеллайде (ірл. — Diarmait Ua Caellaide) (1170–1172).

Джерела[ред.ред. код]

  • Kings of Osraige, a.842-1176. — pages 202–203, in «A New History of Ireland», volume IX, ed. Byrne, Martin, Moody, 1984.
  • The FitzPatricks of Ossory. — T. Lyng, Old Kilkenny Review, Vol. 2, no. 3, 1981.
  • Book of Leinster,Reges Ossairge at CELT: Corpus of Electronic Texts at University College Cork
  • Kilkenny. — John Hogan / P.M. Egan, 1884.
  • The Encyclopaedia of Ireland. — B. Lawlor, Gill & McMillan, 2003. ISBN 0-7171-3000-2