Патентоздатність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Патентоздатність (патентоспроможність) — характеристика об'єкта промислової власності, що визначається у результаті державної експертизи та дозволяє визначити придатність цього об'єкта до отримання правової охорони.

Критерії патентоздатності[ред.ред. код]

Новизна[ред.ред. код]

Винахід, корисна модель або промисловий зразок визнаються новими, якщо вони не є частиною рівня техніки[1]. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує даті подання заявки до установи або даті пріоритету, і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати[2].

Винахідницький рівень[ред.ред. код]

Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із існуючого рівня техніки.

Придатність до промислового використання[ред.ред. код]

Цей критерій означає, що використані у винаході чи корисній моделі способи отримання результату мають дозволяти практичне використання винаходу.

Примітки[ред.ред. код]

Із останніми версіями офіційних документів можна ознайомитись на Інформаційному сервері Верховної Ради України

  1. Див. частину 3 статті 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»
  2. Див. частини 4 та 5 статті 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»

Література[ред.ред. код]

  • Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство. Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 232 с.
  • Андрощук Г.А., Работягова Л.И. Патентное право: правовая охрана изобретений: Учеб. Пособие. – 2-е изд., перераб. И доп. – К.: МАУП, 2001. -232 с.