Патентоздатність
Патентоздатність (патентоспроможність) — характеристика об'єкта промислової власності, що визначається у результаті державної експертизи та дозволяє визначити придатність цього об'єкта до отримання правової охорони.
Зміст |
Критерії патентоздатності [ред.]
Новизна [ред.]
Винахід, корисна модель або промисловий зразок визнаються новими, якщо вони не є частиною рівня техніки[1]. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує даті подання заявки до установи або даті пріоритету, і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати[2].
Винахідницький рівень [ред.]
Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із існуючого рівня техніки.
Придатність до промислового використання [ред.]
Цей критерій означає, що використані у винаході чи корисній моделі способи отримання результату мають дозволяти практичне використання винаходу.
Примітки [ред.]
Із останніми версіями офіційних документів можна ознайомитись на Інформаційному сервері Верховної Ради України
- ↑ Див. частину 3 статті 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»
- ↑ Див. частини 4 та 5 статті 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»
 |
Цю статтю потрібно вікіфікувати, щоб привести її вигляд до стандартів Вікіпедії. (Березень 2009) |
