Винахід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Винахід (англ. invention, нім. Erfindung f) — технічне рішення, що є новим, корисним у господарській діяльності і може бути практично застосоване. Визнаний офіційними експертами винахід може отримати правову охорону від держави і стати об'єктом промислової власності, що засвідчується особливим правоохоронним документом, який має назву патент.

Креслення гелікоптера у виконанні Леонардо да Вінчі, одного із найвидатніших винахідників

Винаходом може бути «продукт», «процес» та «нове застосування відомого продукту чи процесу» (пристрій, спосіб, сполука, композиція, застосування пристроїв за новим раніше невідомим призначенням, штами мікроорганізмів, культура клітини рослин і тварин тощо).

Критерії патентоздатності[ред.ред. код]

Винахід вважається патентоздатним, якщо він є новим, має винахідницький рівень та є промислово придатним (тобто винахід можна використовувати у промисловості або іншій сфері діяльності людини).

Комерціалізація винаходів[ред.ред. код]

Винахідники можуть керуватися бажанням винайти або створити щось нове та краще, звичайним альтруїзмом або комерційними інтересами. Винахід може бути і результатом комбінування цих мотиваційних факторів. Однак незважаючи на фактори мотивації винахідника, без комерціалізації, тобто виробництва товарів та послуг із використанням винаходу, останній буде приречений на існування на рівні теоретичної розробки. З метою сприяння комерціалізації винахідники об'єднуються у асоціації, інноваційні центри та бізнес-інкубатори, що надають їм необхідне тренування підприємницьких здібностей, консультаційну допомогу та економічні ресурси, яких у приватних винахідників зазвичай недостатньо. Дослідницькі центри великих корпорацій працюють за іншим принципом, вони наймають талановитих науковців, котрі мають винахідницький потенціал і забезпечують цих працівників регулярним прибутком в обмін на передачу усіх майнових прав на винахід. Немайнові права винахідників (право авторства) є невід'ємними.

Винаходи та інновації[ред.ред. код]

За термінологією політекономіста Йозефа Шумпетера, винахід відрізняється від інновації. Винахід — це як правило теоретична розробка (яка, втім, може бути запатентована), тоді як інновація — це винахід, який знайшов практичне використання. Подібне твердження, однак, протирічить теоріям соціальної антропології та іншим соціальним наукам, які вважають, що інновації — це будь-що нове у культурі і вони не обов'язково повинні бути сприйняті суспільством. Теорія прийняття або неприйняття інновацій називається дифузія інновацій.

Законодавство України[ред.ред. код]

Загальні дані[ред.ред. код]

Використання винаходів[ред.ред. код]

Поняття «використання» у патентному праві має чітко визначений зміст. Використанням винаходу (корисної моделі) визнається[1]:

  • виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, у тому числі через мережу Інтернет, продаж, імпорт та інше введення його в цивільний обіг або зберігання такого продукту в зазначених цілях;
  • застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або внаслідок обставин це і так є очевидним.

Одночасно з цим не визнається порушенням прав, що випливають з патенту на винахід, такі використання:

  • на основі права попереднього користувача;
  • в конструкції чи при експлуатації транспортного засобу іноземної держави, який тимчасово або випадково перебуває у водах, повітряному просторі чи на території України, за умови, що винахід (корисна модель) використовується виключно для потреб зазначеного засобу;
  • без комерційної мети;
  • з науковою метою або в порядку експерименту;
  • за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія тощо) з повідомленням про таке використання власника патенту одразу, як це стане практично можливим, та з виплатою йому відповідної компенсації.

Незаконне використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральної мікросхеми, сорту рослин, раціоналізаторської пропозиції, привласнення авторства на них, або інше умисне порушення права на ці об'єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі є кримінально караним.

Примітки[ред.ред. код]

1. Див. статтю 177 Кримінального кодексу України [1]

  1. Див. статтю 28 закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]