Патерностер (ліфт)
Патерностер — пасажирський ліфт, що складається з відкритих кабінок без дверей, що безперервно рухаються по колу так, що одні кабінки їдуть вгору у шахті, а інші вниз.
.JPG)
Назва[ред. | ред. код]
Назва «патерностер» походить від латинського словосполучення pater noster, яке перекладається як Отче наш, оскільки система схожа за принципом на перебирання чоток ченцями, коли вони читають молитви.
Історія[ред. | ред. код]
Перший запатентований циклічний ліфт побудувала англійська компанія J & E Hall у 1884 році, використавши патент Пітера Харта. До того у 1868 році у Ліверпулі збудували патерностер, проте винахід офіційно не пройшов патентування. У першій половині 20 ст. патерностери встановлювали у Європі. Наразі їх заборонено монтувати у будинках через високий ризик травмування пасажирів. Проте деякі з них продовжують функціонувати. Працюючий патерностер відкритий для відвідувачів у Берліні, Franz-Mehring-Platz 1. Загалом у Німеччині залишився 231 діючий патерностер.[1][2]
Технологія[ред. | ред. код]
Пасажири можуть входити та виходити на кожному поверсі. Якщо пасажир пропустив свій поверх, можна проїхати повне коло або вийти і зайти у кабіну, що рухається у протилежному напрямі. Патерностер має невелику швидкість 0,3 метри на секунду.[3]
Діючі пастерностери в Україні[ред. | ред. код]
В Україні достеменно відомо про один діючий патерностер. Знаходиться він в будівлі Закарпатської ОДА в Ужгороді, на площі Народній. Споруда, зведена як Будівля Земського уряду Підкарпатської Русі, була зведена чеським архітектором Франтішеком Крупкою в 1936 році, і була оснащена двома пасажирськими ліфтами безперервної дії (патерностерами)[4], один з яких діє і досі, щоправда, тільки час від часу - запускаючись переважно в профілактичних цілях.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Benoit, Bertrand. Is It Time for Germany’s Doorless Elevators to Move On?. WSJ (амер.). Процитовано 25 листопада 2019.
- ↑ Единственный в России лифт-патерностер (uk-UA) , процитовано 25 листопада 2019
- ↑ Strakosch, George R. (7 вересня 1998). The Vertical Transportation Handbook (англ.). John Wiley & Sons. ISBN 978-0-471-16291-9.