Перенесення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Перене́сення, або Енжамбема́н (фр. enjambement) — віршовий прийом, який полягає у перенесенні фрази або частини слова з попереднього рядка у наступний, зумовлений незбіжністю ритмічної паузи зі смисловою, хоч рядок при цьому втрачає свою інтонаційну викінченість.

Розрізняють три різновиди перенесення. Найпоширеніший — rejet — фраза, що заповнює попередній рядок, а завершується на початку наступного. Досить часто спостерігається у віршах Т. Шевченка:

Не смійтеся, чужі люде!
Церков-домовина
Розвалиться… і з-під неї
Встане Україна.

Вживається також coutre-rejet — фраза, яка розпочата в кінці першого рядка і повністю заповнює наступний рядок:

Люби мене майбутню!
А яку —
Цього, напевно, я й сама не знаю (Любов Горбенко).

Трапляється і double-rejet — фраза, яка починається в кінці першого рядка і завершується на початку наступного, посилюючи експресію поетичного мовлення:

Вертаюсь по Кузнечній. Сонце
ще тільки-тільки. Так: мов тінь
квачем (П. Тичина).

П. Тичина вдавався й до рідкісного в українській версифікації складового перенесення, віднаходячи нові семантичні нюанси:

Великодній дощ
тротуаром шов —
ковая зелена
ярилась з-під землі.

Джерело[ред.ред. код]