Перетворювачі переміщення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Перетворювачі переміщення — елементи системи автоматичного контролю які змінюють вихідну величину пропорціонально вхідному переміщенню.

Найбільше поширення отримали параметричні перетворювачі механічного переміщення. До них належать^

  • R (резисторні),
  • L (індуктивні),
  • С (ємнісні) перетворювачі.

Ці елементи змінюють вихідну величину пропорціонально вхідному переміщенню: електричний опір R, індуктивність L і ємність С.

Особливу групу складають часто застосовувані індукційні перетворювачі — диференціально-трансформаторні і феродинамічні.

Диференціально-трансформаторні перетворювачі широко розповсюджені в системах контролю і регулювання завдяки своїй надійності і простоті. Їх використовують у первинних і вторинних приладах зміни тиску, витрат, рівнів тощо.

Перетворювачі звичайно підключаються до систем контролю за допомогою мостових схем.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Іванов А. О. Теорія автоматичного керування: Підручник. — Дніпропетровськ: Національний гірничий університет. — 2003. — 250 с.
  • Папушин Ю. Л., Білецький В. С.;Основи автоматизації гірничого виробництва. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2007. — 168 с.