Перехід з переносом заряду

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Перехід з переносом заряду (англ. charge-transfer transition) — електронний перехід, при якому велика частка електричного заряду переноситься з однієї частини молекулярної частинки, яку називають електронодонором, до іншої — електроноакцептора (це внутрімолекулярний перенос заряду) або від однієї молекулярної частинки до іншої (це міжмолекулярний перенос заряду).

перехід з переносом заряду до розчинника[ред. | ред. код]

англ. charge transfer transition to solvent (CTrS)

Електронний перехід, що може бути адекватно описаний як одноелектронний перехід між розчиненим (солютом) та розчинником.

перехід з переносом заряду ліганд-ліганд[ред. | ред. код]

англ. ligand to ligand charge transfer (LLCT) transition

Електронний перехід у комплексах металів, який відповідає такому розподілові збуджених електронних станів, де відбувається значний електронний перенос між двома лігандами.

перехід з переносом заряду ліганд-метал[ред. | ред. код]

англ. ligand to metal charge transfer (LMCT) transition

Електронний перехід у комплексах металів, що відповідає такому розподілу збуджених електронних станів, де відбувається значний електронний перенос між лігандом та центральним атомом металу.

Література[ред. | ред. код]

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0