Повноліття (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Повноліття
рос. Совершеннолетие
Жанр драма
Режисер Борис Шрейбер
Сценарист Іоганн Зельцер
У головних
ролях
Юхим Альтус
Ольга Беюл
Оператор Давид Шлюглейт
Композитор Сергій Мітін
Художник Роберт Федор
Кінокомпанія «Бєлгоскіно»
Тривалість 74 хв.
Країна СРСР СРСР
Рік 1935
IMDb ID 0024603

«Повноліття» — радянський звуковий художній фільм 1935 року режисера Бориса Шрейбера, знятий на кіностудії «Бєлгоскіно».

Сюжет[ред. | ред. код]

1918 рік. Окупована німцями Білорусь. Після річної відсутності майстер-ливарник Гедалія повертається до дружини Сари і сина Моті і влаштовується на завод. Син Гедалія Мотя входить в молодіжну групу комуністів-підпільників, і вважає батька «старорежимником», що веде обивательський спосіб життя. Гедалій, утікач з Совдепії і хороший працівник, що регулярно відвідує синагогу, байдужий до політики, користується довірою у господаря заводу, і він доручає йому дізнатися про комуністів на заводі, і з'ясувати хто ж такий Дикий — невловимий керівник підпілля. Керівник підпілля Дикий через зв'язкового матроса Андрія дає групі завдання — підірвати залізничний міст, щоб перешкодити вивезенню німцями продовольства. Дівчину Моті Катю група не бере на завдання, але її, що випадково опинилася в розташуванні німців, заарештовують, боячись тортур вона збирається накласти на себе руки. Андрій відправляє Мотю з запискою до Дикого, щоб отримати у нього динаміт. На домовленій лавці бульвару Мотя з подивом виявляє батька. Група підриває міст. Катю рятує німецький солдат комуніст Ганс Мюллер. Німці тікають від наступаючої Червоної Армії. Гедалій повідомляє своєму колишньому господареві Яворському, що він знайшов Дикого.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]