Полісульфідно-бромідна комірка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Полісульфідно-бромідна комірка — паливна комірка, яка використовує електрохімічну реакцію між двома електролітами: розчинами броміду натрію і полісульфіду натрію. Це приклад окислювально-відновлювального потокового елемента.

Хімія[ред. | ред. код]

Два різні розчини солей електроліти зберігаються у двох окремих контейнерах (баках). При потребі у енергії розчин Na2S2 (дісульфід натрію) прокачується до анода, а NaBr3 (трибромід натрію) прокачується до катода. Анод і катод, а також відповідні розчини розділені іонообмінною мембраною. На негативному електроді відбувається реакція:

2Na2S2 → Na2S4 + 2Na+ + 2e

На позитивному електроді відбувається реакція: NaBr3 + 2Na+ + 2e→ 3NaBr

По мірі споживання енергії сульфід натрію перетворюється на полісульфід натрію, а трибромід натрію перетворюється у бромід натрію. Ця реакція може бути обернена по подачі електричного струму на електроди, таким чином система солей може бути повторно заряджена. Система вважається паливною коміркою тому що електроди не беруть участь у реакції. Також не споживається розчинник. У процесі змінюються лише розчини солей.

Напруга на електродах складає приблизно 1,5 В. [1]

Практичне застосування[ред. | ред. код]

У 2002 був побудований прототип установки для зберігання електричної енергії потужністю 12 МВт на Little Barford Power Station у Великій Британії, який використовує полісульфід-бромідні потокові батареї. Незважаючи на те, що установка була побудована, через конструкційні проблеми масштабування технології, вона не була введена в експлуатацію.[2] Схоже підприємство, побудоване з метою демонстації у Долині Теннессі в місті Колумбус, штат Міссісіпі, США не було завершене.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Redox flow batteries: a review (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 23 лютого 2015.
  2. Review of Electrical Energy Storage Technologies and Systems and of their Potential for the UK (PDF). с. 24. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 24 листопада 2012.