Електроліти

Електроліти (англ. electrolytes, нім. Elektrolyte m pl) –

1) Хімічні речовини або їх системи, в яких проходження електричного струму зумовлене переміщенням іонів і у випадку постійного струму супроводжується електролізом.

Розрізняють:

• тверді електроліти (AgCl, AgI, PbF₂, Ag₄RbI₅)
• рідкі (розчини солей, кислот, лугів)
• розплавлені (NaOH, MgCl₂ та ін.).

У твердих електролітах електропровідність може бути зумовлена рухом:

• лише йонів одного типу (напр., катіонами Ag⁺ в AgI, аніонами F^- в PbF₂);
• одночасно катіонами і аніонами;
• електронною складовою провідності поряд з іонною.

В розчинах – завдяки електролітичній дисоціації на йони під дією йонізуючого розчинника або в результаті хімічної реакції. За ступенем дисоціації розрізняють Е. сильні та слабкі. Е. є у всіх рідких системах живих організмів, слугують середовищем для проведення хімічних синтезів.

2) Складники рідкого електроліту - речовини, що, самі необов'язково будучи провідниками, здатні утворювати йони внаслідок розчинення в йонізуючих розчинниках (воді, ацетонітрилі, спирті та ін.) або в результаті реакції, чим зумовлюється провідність розчину.

Дотичні терміни

Електролітичний,(англ. electrolytic, нім. elektrolytisch) – пов'язаний з наявністю електролізу, його застосуванням; Да електролітів належать кислоти, основи та майже всі солі.

Електролітична дисоціація - розпад молекул електролітів на йони при розчиненні їх у полярному розчиннику; Наприклад, рівняння дисоціації молекули електроліту KA на катіон K(+) та аніон A(-)в загальному вигляді записується так: KA -> K(+) + A(-)

Електролітична ванна - посудина з розчином, в якій поводять електроліз.

Література

Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.

Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.