Електроліти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Електроліти (рос.электролиты, англ. electrolytes, нім. Elektrolyte m pl) –

1) Хімічні речовини або їх системи, в яких проходження електричного струму зумовлене переміщенням йонів і у випадку постійного струму супроводжується електролізом.

Розрізняють:

тверді електроліти (AgCl, AgI, PbF₂, Ag₄RbI₅)
рідкі (розчини солей, кислот, лугів) і
розплавлені (NaOH, MgCl₂ та ін.).

У твердих електролітах електропровідність може бути зумовлена рухом:

лише йонів одного типу (напр., катіонами Ag⁺ в AgI, аніонами F^- в PbF₂);
одночасно катіонами і аніонами;
електронною складовою провідності поряд з іонною.

В розчинах – завдяки електролітичній дисоціації на йони під дією йонізуючого розчинника або в результаті хімічної реакції. За ступенем дисоціації розрізняють Е. сильні та слабкі. Е. є у всіх рідких системах живих організмів, слугують середовищем для проведення хімічних синтезів.

2) Складники рідкого електроліту - речовини, що, самі необов'язково будучи провідниками, здатні утворювати йони внаслідок розчинення в йонізуючих розчинниках (воді, ацетонітрилі, спирті та ін.) або в результаті реакції, чим зумовлюється провідність розчину.