Помилка резидента

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Помилка резидента
рос. Ошибка резидента
Жанр детектив
драма
Режисер Веніамін Дорман
Сценарист Олег Шмельов
Володимир Востоков
У головних
ролях
Георгій Жжонов
Михайло Ножкин
Елла Шашкова
Оператор Михайло Гойхберг
Художник Людмила Безсмертнова
Кінокомпанія Кіностудія ім. М. Горького
Тривалість 142 хв. (2 серії)
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1968
IMDb ID 0314471
Наступний Доля резидента

«Помилка резидента» — радянський двосерійний художній фільм, поставлений на Кіностудії ім. М. Горького в 1968 році режисером Веніаміном Дорманом. Перший фільм тетралогії про професійного розвідника Михайла Тульєва. Перша частина фільму називається «За старою легендою», друга — «Повернення Бекаса».

Сюжет[ред. | ред. код]

Психологічний детектив, що розповідає про долю професійного розвідника Михайла Тульєва, сина російського емігранта. Дія відбувається в першій половині 1960-х років. Тульєв прибув в СРСР за старою легендою, заготовленою ще гітлерівською розвідкою, щоб міцно осісти на місці, активізувати старих агентів і завербувати нових. На слід резидента під псевдонімом «Надія» завдяки дивному анонімному листу з-за кордону виходить служба контррозвідки КДБ СРСР. Тульєв не підозрює, що кримінальник Бекас, який з'явився в полі його зору (вони, нібито випадково, їдуть в одному купе, де Бекас краде валізу у літньої подружньої пари) насправді — контррозвідник Павло Синіцин, який буде контролювати кожен крок резидента і зіграє важливу роль в його долі.

Батько Тульєва, російський граф, теж розвідник, гостро переживає розлуку з батьківщиною. Тульєв під ім'ям Михайла Зарокова поселяється у законсервованого з часів війни німецького агента Дембовича і влаштовується на роботу водієм таксі. Він знайомиться з диспетчером автопарку Марією і у них починається серйозний роман.

У місті «Зароков» випадково (як він думає) зустрічає Бекаса — підвозить його на таксі. Будучи впевненим, що Бекас — професійний злодій, «Зароков» доручає Дембовичу завербувати його. «Будять» й іншого законсервованого агента, колишнього бандерівця Леоніда Круга.

До «Зарокова» приходить дільничний міліціонер з радісною новиною — в Ленінграді знайшлася молодша сестра Зарокова, загублена під час війни. Уникнути провалу Тульєву може тільки один спосіб: сестра повинна зникнути. Дембович посилає до неї вбивцю, якого в Ленінграді відразу ж затримують, а «Зарокову» офіційно повідомляють про загибель сестри.

Перша ж розвідувальна операція, яку організовує Тульєв, проходить під контролем КДБ: на Захід йде дезінформація. Під час перекидання матеріалів через морський кордон СРСР відбувається сутичка з прикордонниками. Бекас разом з Кругом потрапляє за кордон. Дембович з моменту появи резидента знаходиться в депресії. Зрештою, він відправляє в КДБ покаянного листа і кінчає життя самогубством. Тульєв змушений сховатися. Йому вдається уникнути стеження і замести сліди. Марія чекає дитину від Тульєва. Той перед зникненням встигає залишити їй солідну пачку грошей.

У західному розвідцентрі Синіцину-«Бекасу» влаштовують витончену перевірку. Переконані, що перед ними дійсно втікач-злодій-рецидивіст, господарі Тульєва призначають Бекаса в розвідшколу і через рік перекидають назад в СРСР. Він поступає в розпорядження якогось Станіслава Курнакова. Курнаков — це і є Тульєв, який змінив легенду, місце проживання і професію. Крім інструкцій і обладнання, Бекас передає Тульєву звістку про смерть батька. Тульєв і Синіцин зближуються, у них виникає взаємна симпатія.

Синіцину вдається знайти схованку, в якому Тульєв зберігає шифрувальні таблиці. Генерал Сергєєв приймає рішення таємно заарештувати Тульєва-Курнакова. Затримання проходить в безлюдному місці, швидко і тихо, і тепер головне — щоб про провал «Надії» не взнали на Заході. Тримати зв'язок від імені резидента доручають Синіцину.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]